28 березня 2024 року справа №200/3790/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/3790/23 (суддя в І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В липні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.09.1999 по 29.09.1999 на ш. Нова п/о “Дзержинськвугілля” до його пільгового стажу за Списком №1 відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994; зобов'язати перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі встановленому ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” №345 від 02.09.2008.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду першої інстанції від 05.09.2023 залишено без руху позовну заяву та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, виявлених під час розгляду справи по суті.
На виконання ухвали суду позивачем було подання уточнену позовну заяву в який просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.09.1999 по 29.09.1999 на ш. Нова п/о “Дзержинськвугілля” до його пільгового стажу за Списком №1 відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994, зобов'язати зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 07.09.1999 року по 29.09.1999 року на ш. Нова п/о “Дзержинськвугілля” до його пільгового стажу за Списком №1 відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994 та перерахувати його пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахування цього періоду роботи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що період роботи з 07.09.1999 року по 29.09.1999 року відповідач не врахував в пільговий стаж за Списком №1 та відповідно до постанови №202. Інформації про перерахунок пенсії в електронному кабінеті на Порталі ПФУ не було, тому позивач звернувся до відповідача із заявою 05.04.2023 року та 08.05.2023 року отримав листом управління від 04.05.2023 року відповідь щодо зарахування в пільговий стаж період проходження строкової служби та отримав форму ПС-право розрахунок стажу, проаналізувавши який встановив, що період роботи з 07.09.1999 року по 29.09.1999 року на ш. Нова п/о “Дзержинськвугілля” в якості горно робочого очисного вибою відповідач безпідставно не включив в пільговий стаж за Списком №1 відповідно до постанови №202. Рішення управління №914210160261 від 21.03.2023 року згідно якого було проведено перерахунок за рішення суду від 12.10.2022 року у справі 200/19360/21 надіслано відповідачем не було.
Згідно розпорядження про перерахунок стражу від 17.03.2023 стаж роботи позивача за Списком №1 складає 14 років 11 місяців 7 днів. Тобто з урахування спірного періоду 23 днів пільговий стаж буде 15 років, що дасть позивачу право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі визначеному ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці" №345 від 02.09.2008.
Вважає дії відповідача незаконними.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/3790/23 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.09.1999 по 29.09.1999 на ш. Нова ДП “Дзержинськвугілля” до його пільгового стажу за Списком №1 відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 22.02.2023 у кратному обчисленні з коефіцієнтом 1.3, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік три місяці відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, із зарахуванням до спеціального та пільгового стажу роботи за Списком № 1у відповідності до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 періоду роботи ОСОБА_1 з 07.09.1999 по 29.09.1999 на ш. Нова ДП “Дзержинськвугілля”.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), громадянин України, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Судом встановлено, що 08.12.2021 ГУПФУ в Донецькій області розглянуло звернення ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про звернення громадян” та повідомлено наступне.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 заявник закінчив навчання у Дзержинському гірничому технікумі 19.06.1984, призвано на строкову військову службу 20.06.1984 року. Зазначено, що технікум не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Вказано, що відсутні підстави щодо зарахування періоду проходження військової служби за період з 20.06.1984 року по 11.05.1986 року до пільгового стажу, адже на момент призову на строкову військову службу заявник закінчив навчання у технікумі та не працював, тобто не дотримані умови, передбачені Законом України від 25.03.1992 року ;2232-ХІІ “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”.
Позивач вважаючи, що відповідачем неправомірно не зараховано до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби в період з 20.06.1984 року по 11.05.1986 року, звернувся із позовною заявою до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №200/19360/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, період проходження строкової військової служби з 20.06.1984 року по 11.05.1986 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3) зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період проходження строкової військової служби з 20.06.1984 року по 11.05.1986 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу відповідача- залишено без задоволення. Рішення ДОАС від 12.10.2022- залишено без змін.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2022 по справі № 200/19360/21, яке набрало законної сили 22.02.2023, відповідачем проведено перерахунок з зарахуванням до спеціального стажу роботи за Списком № 1 період проходження строкової військової служби з 20.06.1984 по 11.05.1986 з 22.02.2023.
Відповідно до рішення відповідача №914210160261 від 21.03.2023 про перерахунок позивачу призначено за рішенням суду пенсію у розмірі 5733,90 грн. Страховий стаж позивача становить 37 років 04 місяці 21 день. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 14 років 11 місяців 07 днів.
З наданого витягу “Стаж для права” від 10.07.2023 вбачається, що позивачу не враховано до пільгового стажу позивача період роботи з 07.09.1999 по 29.09.1999 (23 дні).
05.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі рішення суду від 12.10.2022 по справі № 200/19360/21, яке набрало законної сили 22.02.2023.
У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 04.05.2023 № 8057-7055/М-02/8-0500/23 повідомив, що на виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 по справі № 200/19360/21 позивачу зараховано до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 20.06.1984 по 11.05.1986. Також вказано, що відповідно пункту 5 Розділу І “Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, особи, що звертаються до органів Пенсійного фонду, мають право ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи, отримувати виписки з розпорядження про призначення (перерахунок пенсії). Також надсилано на адресу позивача розрахунок стажу.
Згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 17.05.1983 позивач за спірний період працював з 12.10.1996 по 18.05.2000 підземний гірник очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахті Нова. Теж саме відображено у довідці, що підтверджує пільговий стаж роботи від 18.08.2015 № 16/766 ДП “Дзержинськвугілля”.
Як вбачається з довідки форми РС-право, спірні періоди роботи позивача - з 07.09.1999 по 29.09.1999 зараховано до загального страхового стажу, але не зараховано до пільгового стажу.
Не погоджуючись з тим, що відповідачем не було зараховано періоди роботи позивача з 07.09.1999 по 29.09.1999до пільгового стажу, при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтю 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Даними трудової книжки позивача підтверджено, що у спірні періоди роботи він працював з 12.10.1996 по 18.05.2000 підземний гірник очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахті Нова.
Відповідач вказує, що в період роботи з 07.09.1999 по 29.09.1999 відсутній наказ про результати атестації робочих місць, у зв'язку з чим зазначений період не зараховано до пільгового стажу.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу. Вказане підтверджується наданими позивачем довідками.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 з відповідними змінами та доповненнями; а Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 з відповідними змінами та доповненнями.
Професії позивача, за якими він працював у спірні періоди, віднесені до професій на підземних роботах, що дають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, професії позивача відносяться і до Списку №1 (постанова КМУ № 461), і до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ №202), і до провідних професій (Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, пільговий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи".
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.03.2023 № 914210160261, страховий стаж позивача становить37 років 4 місяців 21 днів, в тому числі пільговий- 15 років.(разом із періодом роботи позивача з 07.09.1999 по 29.09.1999 “ 14 років 11 місяців 7 днів + 23 дні”)
Таким чином, у позивача було право на обчислення його пільгового стажу із застосування пільгового обчислення, а саме один рік фактичної роботи за один рік і три місяці, тобто з коефіцієнтом 1.3, проте не був обчислений із застосуванням коефіцієнту 1.3 відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Згідно з даними трудової книжки позивача у спірний період він працював на посаді “гірник очисного забою”.
Враховуючи вищенаведені обставини та дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно не було зараховано вказані періоди роботи позивача у кратному обчисленні з коефіцієнтом 1,3, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік три місяці.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Згідно п. 58 постанови Верховного суду від 8 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а посилання відповідача на роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 правильно не взята судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, були довільно і помилково розтлумачені Управлінням усупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Отже, враховуючи висновки касаційного суду у справі № 212/1743/17-а, апеляційний суд не застосовує роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином в зазначеній частині позовних вимог слід відмовити, а рішення суду першої інстанції слід змінити.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/3790/23 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/3790/23 - змінити. Абзац перший резолютивної частини рішення доповнити словом «частково».
В абзаці третьому резолютивної частини рішення слова «у кратному обчисленні з коефіцієнтом 1.3, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік три місяці відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8» - виключити.
Резолютивну частину рішення доповнити абзацом наступного змісту « В решті позовних вимог відмовити».
У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 200/3790/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 28 березня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів А.А. Блохін
І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко