28 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/12828/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до суду з заявою, в якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 11.07.2023 по справі №620/12828/23; зобов'язати Державну судову адміністрацію України поновити нарахування та виплату позивачу надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5 відсотків посадового окладу, починаючи з 12.07.2023; заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
Вказану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, яке набрало законної сили, не виконує, чим порушує норми законодавства, права та законні інтереси заявника. Вказує, що особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 призначено до розгляду вказану заяву в письмовому провадженні та встановлено відповідачу строк для подачі пояснень.
Відповідач подав пояснення, в яких зазначає, що в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/12828/23 не встановлено кінцевої дати перерахунку недоплаченої надбавки за науковий ступінь кандидата юридичних наук та не визначено порядок поновлення виплати названої надбавки, а тому рішення потребує додаткового роз'яснення суду. Повідомляє, що територіальне управління зі свого боку не відмовляється від виконання рішення суду в частині поновлення виплати надбавки, однак відповідні нарахування можуть бути поновлені виключно на підставі наказу суб'єкта призначення начальника територіального управління.
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо припинення ОСОБА_1 доплати надбавки за науковий ступінь кандидата наук; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5 відсотків посадового окладу, починаючи з 12.07.2023.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року - без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.02.2024.
Листом від 24.11.2023 №01-18/1479/23-вих відповідач повідомив позивача, що територіальне управління не може видати наказ про поновлення нарахування та виплати надбавки за науковий ступінь кандидата юридичних наук, оскільки такий наказ має бути виданий Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі № 620/12828/23, яке набрало законної сили 05.02.2024, залишається не виконаним. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області не надано доказів щодо здійснення заявнику перерахунку та виплати надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5 відсотків посадового окладу, починаючи з 12.07.2023.
Щодо посилань відповідача у листі від 24.11.2023 №01-18/1479/23-вих та поясненнях, суд зазначає, що оскільки заявник продовжує обіймати посаду начальника управління, його правовий статус державного службовця не змінився, а тому вказане свідчить про неможливість обмеження відповідних виплат.
Враховуючи викладене заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 620/12828/23 підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №620/12828/23.
Щодо вимог заяви про зобов'язання Державної судової адміністрації України вчинити відповідні дії, то останні задоволенню не підлягають, оскільки Державна судова адміністрація України не є стороною у справі №620/12828/23.
Керуючись статтями 240-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №620/12828/23.
В решті заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28.03.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО