27 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/10983/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, ухвали про застосування заходів процесуального примусу, ухвали про наявність адміністративного правопорушення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою від 20.03.2024, в якій просить:
1) постановити окрему ухвалу згідно статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України та: - визнати порушенням процесуальних обов'язків невиконання Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернігівській області вимог окремої ухвали від 26.02.2024, рішення від 30.08.2023 Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/10983/23 та невжиття без поважних причин заходів з метою усунення порушень закону та статей 14, 370, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України; - довести до відома Пенсійного фонду України про виявлені порушення вимог в частини ухилення Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від здійснення повноважень по виконанню окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 620/10983/23 щодо зобов'язання вжитті заходи усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; - зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, Пенсійний Фонд України повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжити заході щодо виконання окремої ухвали суду від 26.02.2024 у 15 - денний строк після набрання ухвалою суду законної сили;
2) постановити ухвалу про застосування заходів процесуального примусу згідно статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України та стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною другою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складе суму 29200 грн;
3) постановити ухвалу про наявність адміністративного правопорушення згідно статті 185-6 Кодексу України та стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 60560 грн;
4) роз'яснити начальнику Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, що сплата штрафу не звільняє його від обов'язку виконати вимоги окремої ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №620/10983/23 і не звільняє від відповідальності, встановленої законом, за невиконання судового рішення, а стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства передбачає розгляд питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Розглянувши подані заяву та документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі № 620/10983/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 26.05.2023 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 26.05.2023 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та передбачених законом виплат як особі інвалідністю ІІ групи, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, включно з індексацією згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
26.02.2024 судом було винесено окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі № 620/10983/23, які полягають в неналежному виконанні відповідачем судового рішення, а саме розрахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, 01.05.2023, 01.01.2024, 01.02.2024 з застосуванням грошового забезпечення, що не відповідає довідці від 26.05.2023 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022.
На виконання вимог окремої ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було надіслано на адресу суду пояснення щодо виконання рішення суду від 06.03.2024 № 2500-0802-8/16445.
Щодо заяви позивача про постановлення окремої ухвали згідно статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
З аналізу вказаних положень можна дійти висновку, що постановлення окремої ухвали можливе під час розгляду справи, тобто до винесення рішення по суті позовних вимог.
Водночас, суд звертає увагу на приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої, шостої якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, окрема ухвала виноситься й за результатами розгляду та задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вже було зазначено судом, 26.02.2024 судом вже було винесено окрему ухвалу за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали згідно статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, визнання порушенням процесуальних обов'язків невиконання Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернігівській області вимог окремої ухвали від 26.02.2024, рішення від 30.08.2023 Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/10983/23 та невжиття без поважних причин заходів з метою усунення порушень закону та статей 14, 370, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України; доведення до відома Пенсійного фонду України про виявлені порушення вимог в частини ухилення Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від здійснення повноважень по виконанню окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 620/10983/23 щодо зобов'язання вжитті заходи усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, Пенсійний Фонд України повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжити заході щодо виконання окремої ухвали суду від 26.02.2024 у 15 - денний строк після набрання ухвалою суду законної сили.
Щодо постановлення судом ухвали про застосування заходів процесуального примусу згідно статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України та стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною другою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складе суму 29200 грн, то суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Одним із різновидів заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частини першої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Отже, системний аналіз положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що заходи процесуального примусу, зокрема і штраф, вживаються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Суд зазначає, що такий захід процесуального примусу, як штраф, може бути застосований судами на стадії розгляду справи в суді першої та/або апеляційної інстанції, проте на стадії контролю за виконанням рішення суду, штраф за невиконання рішення суду може бути накладений на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, лише за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, виключно в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача в частині застосування заходів процесуального примусу згідно статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України та стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною другою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складе суму 29200 грн також є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо постановлення ухвали про наявність адміністративного правопорушення згідно статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 60560 грн; роз'яснення начальнику Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, що сплата штрафу не звільняє його від обов'язку виконати вимоги окремої ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №620/10983/23 і не звільняє від відповідальності, встановленої законом, за невиконання судового рішення, а стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства передбачає розгляд питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, то суд зазначає наступне.
Так, статтею 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, шо залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 183-1 - 185-11.
Таким чином, передумовою для притягнення до адміністративною відповідальності є складення уповноваженою на те посадовою особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення уповноваженим на те органом.
Разом з тим, суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями застосувати заходи адміністративної відповідальності, про які просить позивач.
Зважаючи на викладене, заява позивача в частині постановлення ухвалу про наявність адміністративного правопорушення згідно статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області згідно із частиною статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 60560 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Також, як наслідок, не підлягає задоволенню вимога позивача про роз'яснення начальнику Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, що сплата штрафу не звільняє його від обов'язку виконати вимоги окремої ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №620/10983/23 і не звільняє від відповідальності, встановленої законом, за невиконання судового рішення, а стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства передбачає розгляд питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, оскільки є похідною від постановлення ухвали про наявність адміністративного правопорушення, в задоволенні якої судом було відмовлено.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, ухвали про застосування заходів процесуального примусу, ухвали про наявність адміністративного правопорушення є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, ухвали про застосування заходів процесуального примусу, ухвали про наявність адміністративного правопорушення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.03.2024
Суддя Наталія БАРГАМІНА