Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 березня 2024 р. Справа № 520/1979/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14.03.2024 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/1979/23 від 18 травня 2023 року в частині поновлення її на посаді.
В обґрунтування заяви позивач зазначила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/1979/23 від 18.05.2023, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023, визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.12.2022 №6524/к «Про звільнення Комірної Марії» за пунктом 1 частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу»; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу оплати праці Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 163 260,70 грн (сто шістдесят три тисячі двісті шістдесят гривень 70 копійок) з відрахуванням належних до сплати податків і зборів. Судом допущено негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Ухвалою Верховного суду від 31.01.2024 по справі № 520/1979/23 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023. Позивач зазначає, що станом на 13.03.2024 рішення досі не виконано та жодних заходів з метою виконання рішення відповідачем не вживалось, тому просить суд встановити судовий контроль за виконанням Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/1979/23 від 18 травня 2023 року в частині поновлення позивача на посаді.
Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Розгляд заяви ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Встановлено Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Харків) та Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання письмових пояснень на заяву позивача про встановлення судового контролю та документального підтвердження щодо виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Перший відповідач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), надав до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про встановлення судового контролю, в яких вказав, що заперечує проти заяви про встановлення судового контролю. Зазначив, що 23.09.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис № 1004801270015082677 про перебування Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у стані припинення. Отже, з 23.09.2022 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває в стані припинення та з 01.01.2023 не здійснює завдання та повноваження, визначені Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 23.06.2011 за № 759/19497. Поновлення на посаді працівника, крім іншого, передбачає надання йому робочого місця та забезпечення здійснення ним завдань та повноважень, визначених посадовою інструкцією. Однак, вказане не може бути забезпечено, з огляду на перебування Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у стані припинення. Також, відповідач зазначив, що позивачем до цього часу не було отримано виконавчий лист, та не було пред'явлено його до органів примусового виконання, що може свідчити про небажання заявника бути поновленою в органі, що ліквідується. Просив відмовити в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Другий відповідач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, також надав до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про встановлення судового контролю, в яких вказав, що заява позивача є необґрунтованою та безпідставною. Зазначив, що ОСОБА_1 не перебувала та не перебуває в трудових відносинах зі Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, відтак, останнє не має по відношенню до заявника будь-яких зобов'язань в частині її поновлення. Просив відмовити в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/1979/23, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.12.2022 № 6524/к «Про звільнення Комірної Марії» за пунктом 1 частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу оплати праці Управління фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 163 260,70 грн (сто шістдесят три тисячі двісті шістдесят гривень 70 копійок) з відрахуванням належних до сплати податків і зборів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд допустив вказане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання.
Суд зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/1979/23 набрало законної сили 24.10.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 по справі № 520/1979/23 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул. Поновлено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року в частині стягнення з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, крім суми стягнення за один місяць у розмірі, що підлягає до негайного виконання.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної статті не визначають умови, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Очевидно, що такими умовами можуть бути невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та Закону.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі №520/1979/23 набрало законної сили 24.10.2023.
Суд допустив до негайного виконання вказане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
З програми «Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що на виконання вказаного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчі листи, зокрема, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, та направлено 25.05.2023 позивачу засобами поштового зв'язку. Вказаний виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді отримано позивачем 03.06.2023.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Також, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Так, позивачем до суду не надано доказів пред'явлення до виконання виконавчого документу про поновлення позивача на посаді та, відповідно, відомостей щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом та щодо результатів здійснення такого виконавчого провадження, що не призвело до виконання судового рішення. Жодних доказів вчинення будь-яких дій позивачем для виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заява позивача та матеріали справи не містять.
Позивач у заяві про встановлення судового контролю не зазначив дій відповідача, що свідчили б про умисне невиконання рішення суду, не навів належних та достатніх обґрунтувань щодо того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження, тобто не навів обґрунтованих доводів щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 520/1979/23. Судом таких обставин також не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
За таких обставин, враховуючи ненаведення обґрунтованих підстав та ненадання доказів на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, зокрема, що свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду в даній справі, доказів вчинення позивачем будь-яких дій для виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді, доказів відкриття виконавчого провадження з приводу виконавчого листа про поновлення позивача на посаді, а також приймаючи до уваги, що встановлення такого контролю є правом суду, а не його обов'язком, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №520/1979/23, у зв'язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А.Волошин