Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
27 березня 2024 р. справа № 520/31281/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцева О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" (далі за текстом - заявник, платник) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9190139/44093424 від 14.07.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №111 від 19.12.2022 року, подану Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" (код 44093424 ) за датою її фактичного подання.
Вимоги позову умотивовані відсутністю підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр).
Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з поданим позовом не погодився, наполягаючи на відсутності підстав для реєстрації спірної накладної в Реєстрі. Просив вважати відзив спільною позицією відповідачів.
В наданих додаткових поясненнях у справі відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, зазначив, що на розгляд Комісії не було подано всіх складських документів, які б підтвердили, що зібраний врожай зберігався на складах ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», то відмова Комісії в реєстрації податкової накладної була цілком правомірна, остільки в Комісії виникає обґрунтований сумнів у реальності даних правовідносин. Зазначив, що оскільки ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» є виробником сільськогосподарської продукції, то наявність складських приміщень для зберігання врожаю є необхідною умовою ведення сільськогосподарської діяльності, а відсутність первинної документації, яка б підтверджувала договір складського зберігання зерна є правомірно причиною для відмови в реєстрації податкової накладної.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже відсутні об'єктивні дані про існування у учасників справи вагомих та суттєвих ускладнень у реалізації протягом прийнятних поза розумним сумнівом строків права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, вивчивши доводи процесуальних документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник є резидентом України - юридичною особою приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 44093424, набув правового статусу платника податку на додану вартість, вказані обставини сторонами по справі не заперечуються.
Основною діяльністю ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» є вирощування сільськогосподарських культур (відповідно до кодів діяльності КВЕД: основний - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; додаткові - 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.21 Вирощування винограду, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 01.29 Вирощування інших багаторічних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.47 Розведення свійської птиці, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
19.12.2022 року заявником було виписано податкову накладну від 19.12.2022 року №111 на загальну суму 7.069.921,09 грн., у т.ч. ПДВ 1.178.320,18 грн. (далі за текстом - Спірна податкова накладна).
За твердженням заявника підставою для складання Спірної податкової накладної є подія постачання товару (нуту врожаю 2022 року в кількості 271.92 тон) на загальну суму 7.069.921,09 грн., у т.ч. ПДВ 1.178.320,18 грн., за договором поставки від 12.12.2022 №ТБ-12/12-II, укладеним з ТОВ "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ".
Так, 12.12.2022 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ" (Покупець) було укладено Договір поставки №ТБ-12/12-П.
Відповідно до п.п.1.1. - 1.3 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, а саме Нут врожаю 2022 року, надалі іменується Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.
Найменування, одиниці виміру, асортимент, загальна кількість, ціна Товару, що підлягає поставці за цим Договором та вартість кожної партії Товару узгоджується Сторонами та відображаються у товарно- супровідних документах (рахунок-фактура, видаткова накладна), які є невід'ємною частиною даного Договору.
Доказом факту поставки Товару є оформлені належним чином видаткові документи.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Ціна Товару, що передається у власність Покупця узгоджується Сторонами та зазначається у рахунках- фактурах , видаткових накладних , які є невід'ємною частиною Договору. Ціна Товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.1. Кількість Товару, що поставляється Постачальником і приймається Покупцем, визначається відповідно до супровідних документів (видаткових накладних).
Відповідно п. 4.1. Покупець здійснює оплату вартості кожної партії Товару перерахуванням грошових коштів в Українській національній валюті - гривнях на поточний рахунок.
Відповідно до п.п. 5.1. - 5.3 Договору, датою відвантаження Товару (строком поставки) вважається дата, вказана у видатковій накладній. Перехід права власності на Товар здійснюється в момент підписання видаткових документів на Товар. Покупець приймає на себе ризик загибелі Товару з моменту його одержання, що фіксується у документах, вказаних у п.1.3. цього Договору.
На підтвердження реальності вказаного договору позивачем зокрема надані наступні документи: видаткова накладна №87 від 19.12.2022 на загальну суму 7.069.921,09 грн., у т.ч. ПДВ 1.178.320,18 грн., договір відповідального зберігання 28/01-0 від 28.01.2022 року; акт надання послуг №84 від 31 серпня 2022 року; накладні на внутрішнє переміщення врожаю нуту з токового господарства на склад № 2885 від 28.08.2022 року та №2886 від 31.08.2022 року, акт приймання-передачі нуту на відповідальне зберігання № 22 від 28.08.2022 року та № 28 від 31.08.2022 року, акт передачі з відповідального зберігання №25 від 19.12.2022р.; накладні на передачу готової продукції №73 від 28.08.2022р., накладна на передачу готової продукції №72 від 31.08.2022р.; картка рахунку 271 від 01.01.2022-05.07.2023 року.
У позовній заяві заявником зазначено, що за домовленістю сторін оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу, відтак на поточну дату ще не здійснена.
Стосовно походження врожаю нуту 2022 року як сільськогосподарської продукції власного вирощування, позивачем надано звіт за формою №4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року, відповідно до якого посівні площі під нут становлять 339,90 га; звіт за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році, відповідно до якого товариство зібрало із 339,90 га посівної площі 271,92 тон нуту.
Відповідно до штатного розкладу підприємства на 2022 рік, передбачені посади директора, заст. директора з вирощування с/г культур, бухгалтерів, обліковця, керуючого їдальнею, кухаря, охоронця, інженера, тракториста-машиніста, водія автотранспортних засобів, інженера-електрика.
Крім того, ТОВ "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" для здійснення господарської діяльності використовує орендовану сільськогосподарську техніку та устаткування, а саме: Трактори колісні Massey Ferguson 8690, Багатоцільовий культиватор Vektor 620, Глибокорозпушувачі BEDNAR TN 400 M9R, Глибокорозпушувач Artiglio 400/7 S+KIT TR в комплектації, Дискова борона REBELL 800, Механічні сівалки зернові MEGA 600 44DD PD, Причіпні пневматичні 16 рядні сівалки СН 8186 CDF, Пружинна зубова борінка Great Plains 6851HD, Самохідний оприскувач GRIM serie 9 Maxi 3500 LT шасі №1136, Сівалка пневматична суцільного всіву "АгроСоюз" моделі TURBOSEM, Сівалка пневматична Great Plains МГА-907С.
Водночас, ТОВ "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" також має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 19.11.2021 року №20200414202100320
У ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень відповідно до ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, ч.4 ст.162 КАС України не було подано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б спростовували ці доводи заявника та відомості відповідних первинних документів.
Спірна податкова накладна, за твердженням заявника, була направлена засобами телекомунікаційного зв'язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр), прийняті до Реєстру, але із одночасним зупиненням реєстрації 13.01.2023 р., оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0713 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою продовження процедури реєстрації Спірної податкової накладної заявником до контролюючого органу було надіслано додаткові матеріали, зокрема, пояснення стосовно Спірної податкової накладної, що підтверджується повідомленням №3 від 27.06.2023.
У відповідь Головним управлінням було складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 05.07.2023 р. №9122215/44093424 .
З метою продовження процедури реєстрації Спірної податкової накладної заявником до контролюючого органу було надіслано повідомлення №2 від 10.07.2023 з додатковими матеріалами, зокрема, поясненнями стосовно Спірної податкової накладної та документами стосовно умов організації господарської діяльності на підтвердження наявності основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів, що підтверджується квитанцією від 28.06.2023р.
Так, 05.07.2023 року ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» в електронному кабінеті отримано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №9122215/44093424 від 05.07.2023 р. щодо Спірної податкової накладної, в якому було запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів, а саме: «копії документів на підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній/розрахунку коригування: договори, первинні документи щодо придбання товарів, транспортування продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».
10.07.2023 року заявником було подано повідомлення №2 від 10.07.2023 року з додатковими поясненнями та додатковими документами щодо походження врожаю нуту 2022 року як сільськогосподарської продукції власного вирощування, а саме відповідний статистичний звіт за формою №4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року із квитанцією про прийняття, а також звітність за ф. 29 сг. про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році, відповідно до якого товариство зібрало із 339,90 га посівної площі 271,92 тон нуту; бухгалтерські документи щодо фактичного руху (внутрішнього переміщення) отриманого врожаю нуту до моменту його реалізації на користь ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ», зокрема: роздрукування картки бухгалтерського рахунку 271; накладні на передачу готової продукції (з поля на токове господарство після збору врожаю) № 73 від 28.08.2022 року та № 72 від 31.08.2022 року; накладні на внутрішнє переміщення врожаю нуту з токового господарства на склад № 2885 від 28.08.2022 року та № 2886 від 31.08.2022 року; договір відповідального зберігання майна № 28/01-О від 28.01.2022 року із ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ» щодо зберігання с/г продукції; акти приймання-передачі нуту на відповідальне зберігання № 22 від 28.08.2022 року та № 28 від 31.08.2022 року; акт повернення нуту зі зберігання № 25 від 19.12.2022 року.
Подання вказаних вище додаткових пояснень та копій документів підтверджується квитанцією від 10.07.2023 року.
ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС, Комісія Головного управління) було прийнято рішення від 14.07.2023р. №9190139/44093424, яким відмовлено у реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для вчинення відмови у реєстрації податкової накладної №111 від 19.12.2022 контролюючим органом в особі Комісії Головного управління обрані мотиви - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, жодної конкретизації наведеного вище твердження загального характеру текст рішень суб'єкта владних повноважень не містить.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем було надіслано до Державної податкової служби України скаргу від 28.07.2023р. на рішення комісії регіонального рівня, в якій обґрунтовано правомірність складення податкової накладної №111 від 19.12.2022 року.
Рішенням комісії Державної податкової служби України №61873/44093424/2 від 03.08.2023 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою для залишення рішення без змін зазначено: "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних".
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень з приводу відмови реєстрації в Реєстрі Спірної податкової накладної, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 та п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
За визначенням п.п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У силу п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020р. в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).
Згідно з п.2 Порядку зупинення №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку;
Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку.
За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.
За правилом п.7 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, причиною зупинення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі згідно з нормами Порядку зупинення №1165 є або критерій (критерії) ризиковості платника податку, або критерій ризиковості господарської операції, або одночасне поєднання обох згаданих факторів.
У спірних правовідносинах у якості названого критерію контролюючим органом указано п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34213) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень №520).
Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як передбачено п.7 Порядку прийняття рішень №520, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За приписами п.11 Порядку прийняття рішень №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, а відповідно до п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
Суд вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальні твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.
Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об'єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу: про відсутність у спірних правовідносинах об'єкта оподаткування податком на додану вартість; про відсутність у спірних правовідносинах події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; про неправильність обчислення платником суми ПДВ; про порушення платником ПДВ податкової дисципліни у спосіб провадження господарської діяльності у незвичний спосіб та умовах поза межами стандартів доброчесності, сумлінності, виваженості розумності; про явну та очевидну відсутність ділової мети у межах господарської операції; про невідповідність правочину, у межах якого була виписана податкова накладна, загальним вимогам чинності за ст.203 Цивільного кодексу України, - тобто реальний (а не уявний) ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначених Податковим кодексом України об'єкту справляння ПДВ та першої події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
При цьому, обсяг, межі та зміст згаданого сумніву суб'єкта владних повноважень повинен охоплювати усі наслідки неможливості повторної реєстрації цієї ж самої податкової накладної у майбутньому через відсутність першої із подій та обов'язковість включення податкових зобов'язань за зупиненою реєстрацією податковою накладною до податкової декларації з ПДВ звітного податкового періоду виписування спірної податкової накладної.
Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірного рішення контролюючого органу.
Тому суд повторно наголошує, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не задовольняє критерію юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб'єкта до платника податків.
За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскаржуваного рішення доказів відсутності об'єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржене управлінське волевиявлення контролюючого органу слід визнати таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.
Системно проаналізувавши положення ч.1 ст.2 КАС України та ст. ст. 185, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах об'єктом судового захисту є не суб'єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов'язок здійснити реєстрацію податкової накладної у Реєстрі), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов'язку з реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
У ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не подав до суду жодних доказів існування об'єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об'єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень як у спорі про прагнення до набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування новоствореного за рішенням суб'єкта владних повноважень обов'язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт при вчиненні оскарженого управлінського волевиявлення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк не дотримався прийнятного рівня справедливого балансу між приватним інтересом заявника на реєстрацію податкової накладної в Реєстрі та публічним інтересом Держави на дотримання податкової дисципліни у сфері справляння ПДВ, вчинивши відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі (з мотивів, юридична правильність та документальна обґрунтованість, яких не була доведена у ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.77 КАС України), попри одночасне існування обов'язку заявника включити податкові зобов'язання з ПДВ за податковою накладною до складу загальних податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ відповідного звітного податкового періоду (тобто врахувати податкову накладну при обчисленні суми ПДВ, що належить до сплати в бюджет).
Об'єктивних даних, котрі б виключали надання судового захисту інтересу заявника на реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, судом у ході розгляду справи за власною ініціативою на виконання ч.4 ст.9 КАС України не виявлено.
Тому факт створення суб'єктом владних повноважень додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні заявником у спірних правовідносинах податкового обов'язку у галузі податкової справи (у спосіб реєстрації податкової накладної в Реєстрі) слід визнати підтвердженим проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень.
Припинення юридичної сили створеної оскарженим правовим актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень перешкоди в реєстрації накладних в Реєстрі зумовлює потребу в обтяженні ДПС України обов'язком продовжити процедуру реєстрації.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував діючі механізми з'ясування об'єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому обсязі виклав власні судження з приводу тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та юридичної оцінки обставин спору та аргументів сторін.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Суд також враховує, що необґрунтована перешкода у виконанні обов'язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи була створена рішенням Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, а тому присуджену позивачу компенсацію судових витрат зі сплати судового збору належить стягнути саме з вказаного владного суб'єкта.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №9190139/44093424 від 14.07.2023 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код - 43005393; місцезнаходження - 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №111 від 19.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" (код 44093424), датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА" (код 44093424, 63254, Харківська обл., Красноградський р-н, село Старовірівка, вул. Вишнева, будинок 95) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева