про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/1710/24
28 березня 2024 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.10.2023 по 28.10.2023 (включно);
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.10.2023 по 28.10.2023 (включно);
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 09.05.2022 по 12.10.2023, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 12.10.2023;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу, грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 09.05.2022 по 12.10.2023, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 12.10.2023.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить недоліки.
Так, за змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання дотримання строків звернення до суду, суддя враховує, що частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Спір у цій справі виник щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за неотримане речове майно.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що в розумінні КАС України військова служба є публічною службою.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду про виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі №560/4006/19, від 22.01.2020 у справі №620/1982/19, від 11.02.2021 у справі №240/532/20, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
Відтак, перебіг місячного строку звернення до суду із заявленою позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався з дня фактичного (остаточного) розрахунку з позивачем, який проведено відповідачем 28.10.2023, що підтверджується випискою з рахунку позивача та про що ОСОБА_1 вказує у позовній заяві.
Натомість позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами 21.03.2024 (цією датою позов здано на пошту), що свідчить про пропуск місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Щодо строку звернення з позовною вимогою про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, суд зазначає наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.10.2023 №285 позивача 12.10.2023 виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення. Також визначено виплати, що підлягають до нарахування при звільненні. Виплата компенсації за неотримане речове майно у вказаному наказі встановлена не була.
Отже, суд виходить з того, що про невиплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивач повинен був бути обізнаним з часу його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини.
Звернення позивача до відповідача із заявою від 01.02.2024 про нарахування і виплату грошової компенсації за неотримане речове майно та отримання листа від 27.02.2024 у відповідь на своє звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації права і ця дата не пов'язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.12.2023 у справі № 380/1785/21, у якій Верховний Суд наголосив, що чинне законодавство не дозволяє виключити військовослужбовця зі списків особового складу військової частини без його згоди, у разі відсутності повного розрахунку, зокрема, компенсації за неотримане речове майно. Це надає можливість останньому впевнитися, що всі фінансові питання з ним були вирішенні до звільнення. Суд також звернув увагу на те, що у випадку необізнаності позивачки щодо видів та розміру речового майна, якими вона не була забезпечена під час служби, остання повинна була звернутися із заявою про надання їй відповідної інформації без зайвих зволікань. Також у постанові від 14.12.2023 у справі №380/1785/21 Верховний Суд констатував, що строк звернення до суду з позовними вимогами про нарахування і виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Поряд з цим у порушення частини шостої статті 161 КАС України позивач, пропустивши строк звернення до адміністративного суду, не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду, надати доказами поважності причин його пропуску за їх наявності.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.