ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" березня 2024 р. справа № 300/8217/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Микитин Н.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (відповідач) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 дану справу передано на розгляд головуючому судді Микитин Н.М.
25.03.2024 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Микитин Н.М.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим справу №300/8217/23 передано для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024, для розгляду заяви про відвід, визначено головуючого суддю Гомельчука С.В.
Розглянувши подане позивачем клопотання про відвід судді Микитин Н.М., суд зазначає про таке.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Зважаючи на вищевикладене заява про відвід судді вирішується в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу/самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість, зазвичай - це відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Так, обґрунтовуючи заяву про відвід судді Микитин Н.М., позивач вказує, що не довіряє такому складу суду, оскільки не погоджується із процесуальними діями судді.
Однак, на думку суду, наведені аргументи не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Суд зазначає, що частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, незгода позивача із процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді адміністративної справи № 300/8217/23, не може бути підставою для відводу судді. Крім того, на думку суду,зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у даній справі.
Інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді, не наведено.
З урахуванням вищевикладеного заява про відвід судді Микитин Н.М. є необґрунтованою та не належить до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про відвід судді Микитин Н.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Гомельчук С.В.