ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" березня 2024 р. справа № 300/467/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник - Пахар Олег Анатолійович , до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (позивачка), в інтересах якої діє представник Пахар Олег Анатолійович , звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 №3723 XII з дня звернення із заявою від 31.01.2023 на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 №300/2712/23 позивачці призначено з 31.01.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 -ХІІ від 16.12.1993. Втім, позивачка стверджує, що під час обчислення розміру її пенсії відповідач не здійснив нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02 з врахуванням виплачених сум. Так, відповідач, на звернення позивачки від 20.12.2023, листом від 16.01.2024 повідомив, що ним рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №300/2712/23 виконано в повному обсязі. На виконання вказаного рішення, позивачку було переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». При цьому, зазначено, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні правові підстави для врахування довідок про заробітну плату від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02. Відтак, позивачка вважає відмову відповідача здійснити її призначення пенсії державного службовця у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02 незаконною та необґрунтованою. З урахуванням наведеного, просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2023 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, 19.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву, представниця відповідача зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №300/2712/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 31.01.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». При цьому, судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань. Представниця відповідача вважає, що врахування при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області, немає підстав, оскільки станом на 01.05.2016 позивачка державну службу не проходила, а працювала в органах податкової служби. Посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, Законом України «Про державну службу», КМУ не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Крім того, зазначено, що оскільки в рішенні суду немає зобов'язань щодо врахування заробітної плати за роботу в органах податкової служби, відповідно при обчисленні розміру пенсії державного службовця довідки про складові заробітної плати не враховано. Зогляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
31.01.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви були долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с.13).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 07.02.2023 №091630014251 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю 20 років стажу державної служби для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". При цьому, відповідачем не враховано періодів її роботи в органах державної податкової служби на посадах, на яких були присвоєні спеціальні звання (а.с.14-15).
Не погодившись із таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачка звернулася до суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №300/2712/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №091630014251 від 07.02.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 31.01.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (а.с.18-24).
На виконання даного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області переведено позивачку на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 31.01.2023.
На звернення позивачки від 20.12.2023 щодо здійснення нарахування призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області (а.с.24), відповідач листом від 16.01.2024 №750-12488/Н-02/8-0900/24 повідомив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачку переведено на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 31.01.2023. Зазначено, що рішення суду виконується в межах покладених судом зобов'язань, якщо судом не покладено на органи Пенсійного фонду окремих зобов'язань, щодо перерахунку та виплати пенсії, рішення виконується у відповідності до норм чинного законодавства. З огляду на вищезазначене, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні правові підстави для врахування довідок про заробітну плату від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02 при обчисленні розміру пенсії (а.с.25-26).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неврахування довідок про заробітну плату від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та №175/09-19-10-02, які надано до територіального управління Пенсійного фонду, при обчисленні пенсії, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який набув чинності 01.05.2016.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який набув чинності 01.05.2016.
Даним законом, зокрема, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до матеріалів справи суд встановив, що право позивачки на отримання пенсії за віком згідно із 3аконом № 3723-ХІІ «Про державну службу» встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №300/2712/23, яке набрало законної сили 16.11.2023.
У силу вимог ст. 78 КАС України, обставини у справі № 300/2712/23 є преюдиційними та не підлягають доказуванню.
На виконання даного рішення суду Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначено позивачці пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 31.01.2023.
Водночас, предметом розгляду у даній справі відповідно є неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при обчисленні пенсії довідок Головного управління ДПС у Івано-Франківській області від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622).
Зокрема, пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Частиною першою ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно із ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин ст. 41 Закону «Про загальнообов'язове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, позивачка має право на обчислення пенсії державного службовця у порядку ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням усіх складових її заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Для проведення розрахунку та підтвердження розміру заробітної плати, в порядку п. 5 Порядку № 662 та постанови Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 позивачкою надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи поряд перед зверненням за пенсією) від 31.01.2023 № 175/09-19-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області.
У вказаних довідках зазначено, що на всі види оплат, включених в них, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Проаналізувавши надані позивачкою довідки, суд дійшов висновку, що вони складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд звертає увагу, що зауважень до вищезазначених довідок Головного управління ДПС у Івано-Франківськ області від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 № 175/09-19-10-02 відповідач не вказав, належних та достатніх доказів щодо доцільності неврахування таких при призначенні пенсії позивачці до суду не надав.
Більше того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 та не зазначено, в чому саме полягає така невідповідність.
За таких обставин, з огляду на те, що позивачка зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" разом з довідками, встановленого зразка, при обчисленні позивачці пенсії за віком на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII відповідач мав врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управління ДПС у Івано-Франківській області від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 № 175/09-19-10-02.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання бездіяльності відповідача щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02 протиправною.
Застосовуючи механізм захисту права позивачки на пенсію, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести позивачці перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 31.01.2023 №174/09-09-10-02 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи поряд перед зверненням за пенсією) від 31.01.2023 № 175/09-19-10-02, виданих Головним управління ДПС у Івано-Франківській області, з дня призначення пенсії, 31.01.2023.
Стосовно вимоги про зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 15.12.1993 №3723-ХІІ , суд зазначає таке.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №300/2712/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 31.01.2023 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
На виконання вищевказаного рішення позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 з 31.01.2023, розмір пенсії на виконання рішення суду з 31.01.2023 становить 2093 грн, що підтверджується листом від 16.01.2024 №750-12488/Н-02/8-0900/24 (а.с.25-26). Відтак, у суду відсутні докази про припинення виплати позивачці пенсії.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У позовній заяві позивачкою зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Проте, під час розгляду справи, ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи, зокрема, договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Наявні у справі лише ордер від 22.01.2024 №1059221 та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ001002 від 27.02.2015.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, позивачка може протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду звернутись до суду, надавши всі належні докази на підтвердження складу та розміру понесених витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Відтак, питання розподілу витрат на правничу допомогу не підлягає розгляду під час вирішення даного спору по суті.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України)
Отже, до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1090,08 грн (90%), понесення яких підтверджується квитанцією від 23.01.2024, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02 для призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 31.01.2023, з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі від 31.01.2023 №174/09-19-10-02 та від 31.01.2023 №175/09-19-10-02, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1090,08 грн (одна тисяча дев'яносто гривень вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Гомельчук С.В.