26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 569/10347/22
провадження № 61-3839ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання договору дарування недійсним,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2
про визнання майна особистою власністю.
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання договору дарування недійсним.
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 03 листопада
2023 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовив.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Поділив спільне сумісне майно подружжя таким чином:
- виділив ОСОБА_2 частину трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 , ринковою вартістю
1 313 098 грн;
- виділив ОСОБА_1 частину трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 , ринковою вартістю
1 313 098 грн.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, його поділ та стягнення грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності відмовив.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3 про визнання договору дарування від 17 квітня 2014 року недійсним відмовив.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1
та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.
Рівненський апеляційний суд постановою від 13 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року залишив без змін.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого
2024 року.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/10347/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання договору дарування недійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк