26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 742/191/23
провадження № 61-12ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
У січні 2023 року Акціонерне товариство «Чернігівобленерго»
(далі - АТ «Чернігівобленерго») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 22 березня 2023 року позов АТ «Чернігівобленерго» задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Чернігівобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 39 082,56 грн.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня
2023 року визнав неподаною та повернув особам, які її подали.
26 грудня 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 19 січня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2023 року у справі за позовом АТ «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Визнав підстави, наведені в клопотанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року, неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявникам: надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
У січні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду
від 19 січня 2024 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додані докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, а також звернення, що, на думку заявників, є документом, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Щодо поновлення строку на касаційне оскарження
До заяви про виконання вимог касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст ухвали Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року отриманий
30 листопада 2023 року, що підтверджується копією конверта та супровідного листа Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року щодо направлення копії постанови від 10 листопада 2023 року на адресу
ОСОБА_2 .
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявниками обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Щодо сплати судового збору
Також до заяви про усунення недоліків касаційної скарги додано звернення, що, на думку заявників, є документом, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звернення мотивоване тим, що заявники звільнені від сплати судового збору, оскільки є живими людьми народу України, діють у правосуб'єктності людини відповідно до статей 1, 6 Загальної декларації з прав людини і не є платниками судового збору згідно зі статтею 2 Закону України «Про судовий збір». На думку заявників, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Справляння судового збору Конституцією України і Законами України не передбачено для людини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної
і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено на 2023 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 0,2 = 536,80 грн).
Зазначені положення поширюються на подання апеляційних і касаційних скарг на усі, без винятку, ухвали суду, які підлягають оскарженню, та рішення за наслідками їх перегляду, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв до суду першої інстанції, за результатами розгляду яких постановлено відповідні ухвали.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18).
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Разом із тим, необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права доступу до суду, оскільки, за змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Так, згідно прецедентної судової практики Європейського суду з прав людини, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення
пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95, від 19 червня 2001 року).
Оскільки предметом оскарження у даній справі є ухвала Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року, яка оскаржується трьома заявниками, які в свою чергу є фізичними особами, останнім необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на загальних підставах.
Зазначені у змісті клопотання про звільнення від сплати судового збору підстави, які на переконання заявників свідчать про наявність пільг зі сплати судового збору, є помилковими та не свідчать про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Наведені заявниками доводи не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слід сплатити суму судового збору у загальному розмірі 1 610,40 грн одним платіжним документомабо у розмірі 536,80 грн кожним окремим платіжним документом за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок
отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення
платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення у справі «Беллет проти Франції», заява № 59498/00, від 04 грудня 1995 року).
Касаційний суд вважає, що, з урахуванням установлених обставин,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявників.
Керуючись статтями 127, 390 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд їх касаційної скарги відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року.
Продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниками.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк