28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/16212/23
адміністративне провадження № К/990/10092/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
-стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 76979 гривень 35 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року включно;
-стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4068 гривень 94 копійок в місяць у загальній сумі 44758 гривень 34 копійки за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної, грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, закрито провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 76979 гривень 35 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
13 березня 2024 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у цій справі.
Заявник касаційної скарги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення щодо закриття провадження у адміністративній справі.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі після перегляду її судом апеляційної інстанції, може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.
Перевіряючи зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що позивач оскаржує ухвалу суду першої інстанції, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, про закриття провадження з підстав пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки, як зазначили суди попередніх інстанцій, 04 січня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №420/1094/20, яким: позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року, грудень 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за грудень 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що у позовній заяві у цій справі позивач посилається на те, що на виконання рішення суду у справі №420/1094/20 відповідачем виплачено позивачу 4222,42 грн індексації грошового забезпечення та що сума недоплати складає 76979,35 грн, тому з огляду на це, суди дійшли висновку, що вимоги позивача стосуються його незгоди з виплаченою сумою індексації.
Насамкінець судами роз'яснено позивачу, що він з цими вимогами може звернутись в порядку, встановленому статтею 383 КАС України в межах справи № 420/1094/20.
Водночас автор касаційної скарги зазначає, що пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, позаяк предмети у цій справі та у справі №420/1094/20 різні, а тому, на думку позивача, провадження у справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, за правилами абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Проте заявник касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 4 частини першої статті 238 КАС України, водночас відповідно до оскаржуваних рішень суди дійшли висновку, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, і застосувавши пункт 1 частини першої статті 238 КАС України, закрили провадження у справі.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що заявником не викладено жодних аргументів та доводів щодо неправильного застосування саме пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та невикладення з належним обґрунтуванням заявником у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не обґрунтовано помилковість застосування судами попередніх інстанцій пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії- повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко