28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 120/8642/22
провадження № К/990/22587/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 (суддя Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 (головуючий суддя Курко О.П., судді Шидловський В.Б., Боровицький О. А.)
у справі №120/8642/22
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування пункту з протоколу, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166 у частині відмови позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача у місячний строк після набрання рішенням законної сили, призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу на підставі пункту 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023, позов задоволено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України.
6. Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.04.2019 за №39-РС відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" розірвано контракт про проходження військової служби з старшим матросом ОСОБА_1 і переведено його на строкову військову службу.
7. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2019 за №80 з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби та переведено на строкову військову службу, переміщено за службовою необхідністю для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
8. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку від 31.08.2020 №558 захворювання ОСОБА_1 , ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
9. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №242647 встановлено III групу інвалідності; причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини; дата огляду 05.11.2020.
10. 24.02.2021 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності.
11. Листом від 03.09.2021 №4/1059 ОСОБА_1 повідомлено про те, що згідно з протоколом від 15.04.2021 №59 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняте рішення про відмову в призначення йому одноразової грошової допомоги. Відмова обґрунтована тим, що заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін, встановлений пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII та підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
12. З вказаною відмовою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
13. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
14. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який проходив військову службу за контрактом. Зобов'язано Міністерство оборони України у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням зроблених судом висновків, повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав поранення під час проходження військової служби за контрактом.
15. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №120/13778/21-а, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум скасувала пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 та відмовила ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги.
16. В обґрунтування відмови зазначено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.06.2019 №129, старшого матроса ОСОБА_1 звільнено з строкової військової служби. Тобто на момент визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи і виникнення з цього часу права на одержання одноразової грошової допомоги, зазначений громадянин мав статус особи, звільненої зі строкової військової служби.
Вказано, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII, а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим з строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення з служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби (пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166).
17. З вказаною відмовою позивач не погодився, вважає її протиправною, тому звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Тому при призначені позивачу одноразової грошової допомоги підлягають застосуванню положення пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
19. В обґрунтування касаційної скарги Міністерство оборони України зазначає про відсутність у позивача права на одноразову грошову допомогу через те, що позивач 27.06.2019 звільнений зі строкової військової служби, тому є військовослужбовцем строкової військової служби. За таких обставин, на думку особи, яка подала касаційну скаргу, граничний термін отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 6 частини другої статті 16 Закону України № 2011-XII, сплинув після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби.
20. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення пункту 6 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ, тоді як до обставин цієї справи слід застосувати пункт 4 частини другої статті 16 цього Закону.
21. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає про те, що з буквального аналізу пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ вбачається, що для виникнення у військовослужбовця строкової служби права на одноразову грошову допомогу за пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ його інвалідність має настати внаслідок травми, що мала місце саме в період проходження строкової військової служби. У цій справі такі обставини відсутні. При цьому, військовослужбовці строкової служби (на відміну від військовослужбовців контрактної служби) мають право на виплату такої допомоги лише у разі, якщо інвалідність настала в період військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (за текстом - Закон №2011-XII).
24. Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
25. Статтею 1-2 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
26. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
27. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІІ).
28. Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
29. Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
30. Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
31. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком № 975.
32. Пунктом 6 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин; 3) військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвно на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві.
33. Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 30.09.2016 за контрактом укладеним строком на 3 (три) роки. ОСОБА_1 18.08.2017 одержав вибухову травму, множинні вогнепальні дрібноосколкові поранення голови, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2019 за №80 з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби та переведено на строкову військову службу, переміщено за службовою необхідністю для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ). На підставі Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 27.06.2019 №129 позивача звільнено в запас як такого, що вислужив строки строкової служби.
05.11.2020 Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
35. Міністерство оборони України заперечує право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги.
36. Ключовим правовим питанням у цій справі є застосування до спірних правовідносин пункту 4 частини другої статті 16 Закону України № 2011-XII або пункту 6 частини другої статті 16 цього ж закону.
37. Вказане питання вже вирішувалося Верховним Судом у справі №120/13778/21-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. У постанові від 20.03.2024 у названій справі Верховний Суд зробив такі висновки:
«проходження позивачем в подальшому строкової служби (з 12.04.2019 по 27.06.2019) та звільнення його 27.06.2019 в запас як такого, що вислужив строки строкової служби, у випадку, що розглядається, не впливає на можливість отримання ним одноразової грошової допомоги відповідно до приписів пункту 4 статті 16 Закону України №2011-ХІІ, оскільки, як уже було зазначено, встановлення інвалідності відбулося за наслідком отриманої травми саме під час проходження служби за контрактом.
Отже, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності застосування відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення положень пункту 6 частини другої статті 16 Закону України №2011-ХІІ та необхідності застосування до цих правовідносин приписів пункту 4 частини другої статті 16 Закону України №2011-ХІІ».
38. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї позиції.
39. Отже, у справі, що розглядається суди попередніх інстанцій законно і обґрунтовано зробили висновок про те, що так як встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах України за контрактом, тому, при призначені позивачу одноразової грошової допомоги, підлягають застосуванню положення пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ.
40. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
43. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
44. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2023 було зупинено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №120/8642/22 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
45. Враховуючи результат касаційного розгляду, виконання судових рішень слід поновити.
Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №120/8642/22 - без змін.
Поновити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №120/8642/22.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб