03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 756/1188/22 Головуючий у суді першої інстанції - Жук М.В.
Номер провадження № 22-ц/824/5955/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
27 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Сукач О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», подану представником Комісаром Сергієм Петровичем, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року у справі за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-
У серпні 2023 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 756/1188/22 від 03 травня 2023 року про стягнення з КП «Київтеплоенерго» на користь держави судового збору у розмірі 3 220,80 грн та про зобов'язання поставити на облік вузол розподільного обліку теплової енергії та здійснити перерахунок таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі, що належить ОСОБА_1 , з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, а також зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у квартирі. Також присуджено стягнути з КП «Київтеплоенерго» 3 220,80 грн судового збору в дохід держави.
Заявник вказував, що на виконання зазначеного судового рішення 03 травня 2023 року Оболонським районним судом видано виконавчий лист № 756/1188/22 та 28 червня 2023 року Печерським ВДВС на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Оскільки КП «Київтеплоенерго» виконало дане рішення суду у повному обсязі до видання виконавчого листа, КП «Київтеплоенерго» просило суд визнати виконавчий лист № 756/12036/19 від 03 травня 2023 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року було відмовлено у задоволенні заяви КП «Київтеплоенерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник КП «Київтеплоенерго» - Комісар С.П. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що 20 квітня 2023 року платіжною інструкцією № 5406 КП «Київтеплоенерго» був сплачений судовий збір на користь держави у розмірі 3 220,80 грн.
Окрім цього, на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі № 756/1188/22, яке набрало законної сили у вказаній справі підприємство добровільно виконало немайнові вимоги, про що було повідомлено ОСОБА_1 рекомендованим листом, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 червня 2023 року.
Позивачу ОСОБА_1 направлена довідка про виконання судового рішення від 31 травня 2023 року за № 30/1/1/6176, а при судовому розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 надав до суду клопотання, у якому він підтверджує фактичне виконання підприємством судового рішення.
Відтак, апелянт вказує, що після набрання рішенням законної сили та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження підприємство добровільно виконано майнові та немайнові вимоги рішення суду, а суд першої інстанції у відповідності до частини 2 статті 432 ЦПК України у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення мав визнати виданий виконавчий лист, таким, що не підлягає виконанню, проте не дослідив надані сторонами докази належним чином, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача.
Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовільнити заяву КП «Київтеплоенерго» про визнання виконавчого листа виданого Оболонським районним судом м. Києва № 756/1188/22 від 03 травня 2023 року таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
При апеляційному розгляді справи представник апелянта КП «Київтеплоенерго» Ральчук Н.В. підтримала, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення поданої заяви з підстав зазначених в ній.
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників заявника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування в опалювальних сезонах 2020-2021 років та з жовтня 2021 року по січень 2022 року включно належних для сплати сум за централізоване опалення квартири АДРЕСА_1 . Зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі, що належить ОСОБА_1 , з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, а також зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у квартирі. Також присуджено стягнути з КП «Київтеплоенерго» 3 220, 80 грн судового збору в дохід держави.
На виконання рішення суду 03 травня 2023 року Оболонським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 756/1188/22 в тому числі і в частині стягнення із відповідача судового збору в розмірі 3220, 80 грн.
28 червня 2023 року Печерським ВДВС на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні поданої боржником заяви суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, щопід час судового розгляду не встановлено обставин, визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а у разі виконання рішення в повному обсязі питання про закінчення виконавчого провадження вирішується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про відсутність передумов визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а відтак у задоволенні заяви КП «Київтеплоенерго» слід відмовити.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Положенням пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Згідно частини 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Так, із матеріалів вказаної справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 до КП «Київтеплоенерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі, що належить ОСОБА_1 , з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, а також зобов'язано КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у квартирі. Також присуджено стягнути з КП «Київтеплоенерго» 3 220,80 грн судового збору в дохід держави.
Із наданих заявником до справи письмових доказів - платіжного доручення від 20 квітня 2023 року вбачається, що боржником у справі КП «Київтеплоенерго» ще до набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили було добровільно сплачено присуджений вказаним рішенням суду судовий збір у розмірі 3 220, 80 грн в дохід держави, що свідчить про виконання рішення суду в цій частині.
Разом із тим, із наданої заявником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної 28 червня 2023 року заступником начальника Печерського відділу ДВС у місті Києві ЦМРУ МЮ України в м. Києві, вбачається, що 03 травня 2023 року Оболонським районним судом видано виконавчий лист № 756/1188/22 про примусове стягнення із КП «Київтеплоенерго» судового збору в розмірі 3 220, 80 грн, що може призвести до подвійного стягнення із заявника вище вказаної суми судового збору.
Суд першої інстанції вищевказаних обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви КП «Київтеплоенерго», тому постановлена у справі ухвала підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про задоволенні поданої заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення поданої КП «Київтеплоенерго» заяви про визнання виконавчого листа № 756/1188/22, що виданий 03 травня 2023 року Оболонським районним судом в частині примусового стягнення із КП «Київтеплоенерго» судового збору в дохід держави в розмірі 3 220, 80 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», подану представником Комісаром Сергієм Петровичем, задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року скасувати та постановити у справі нове судове рішення.
Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 756/1188/22 , що виданий 03 травня 2023 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення зКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», на користь держави судового збору у розмірі 3 220,80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв