Справа № 2-3876/10
06 жовтня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі
головуючого Пепеляшкова О.С.
при секретарі Мазур Л.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія Оранта” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом, вказуючи про те, що з вини відповідача відбулась дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої автомобілю позивача було завдано пошкоджень, та позивач просив стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 7 763 гривень - суму матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди в сумі 1 500 грн., а також судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на вину відповідача в скоєні ДТП, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково, не заперечуючи вини у скоєні ДТП, вказав про наявність у нього полісу страхування та йому сказали, що дія полісу розповсюджується й на нього, але виявилось, що це не так.
Представник ВАТ НАСК „Оранта” до суду не з'явився, відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, причини неявки представника позивача суду повідомлені не були, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника ВАТ НАСК „Оранта”.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
22.10.2009 року об 22.30 години водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1, по вул. Дніпропетровська дорога з боку вул. Ак.Заболотного в напрямку вул. Марсельської, перевищив дозволену швидкість руху у населеному пункті, у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху, до зупинки автомобіля включно, у зв'язку з чим здійснив наїзд на стоячий у правого краю проїжджої частини автомобіль ВАЗ-2107 держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що стало наслідком порушення ОСОБА_4 вимог п. 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху. Вказані обставини підтверджуються постановою судді Суворовського районного суду від 14.01.2010 року відносно відповідача (а.с. 8) та не заперечувалось останнім тощо.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ВАЗ-2107 держномер НОМЕР_2 позивача ОСОБА_2 (а.с. 9) згідно акту виконаних робіт складає 7 763 грн., які були сплачені позивачем (а.с.16, 17-18).
Згідно статті 1187 ЦК України діяльність по використовуванню транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, що здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за заподіяну шкоду, якщо не доведе, що шкода причинена внаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, № 6 від 27.03.1992 року у пункті 9, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форми власності судам належить виходити із положень ЦК України. Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий...”
Таким чином на підставі пояснень сторін та досліджених доказів суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми матеріальної шкоди з ОСОБА_4 в сумі 7 763 гривень.
Крім матеріальної шкоди, внаслідок неправомірних дій відповідача, які призвели до перешкод в користуванні позивачем власним транспортним засобом, позивач також зазнав втрати не матеріального характеру, які визначаються в завданні стресу дорожньо-транспортною пригодою, погіршенням матеріального становища, душевних стражданнях в зв'язку з необхідністю відновлення автомобіля та неможливістю обслуговування особистих потреб, порушенням звичного укладу життя тощо. На підставі статей 23, 1167 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обсягу страждань, немайнових втрат, яких зазнав позивач, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що у порядку компенсації моральних страждань з відповідача необхідно стягнути 500 гривень.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) - стаття 1194 ЦК України.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників - стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Страховим випадком відповідно до положень статті 6 цього Закону є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Але судом не приймаються до уваги посилання відповідача про наявність договору страхування, оскільки згідно полісу № ВВ/8484157 цивільно-правову відповідальність як власника та правомірного користувача транспортним засобом Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1 було застраховано на ім'я ОСОБА_1 й ОСОБА_7 (а.с. 44-47), а тому вимоги до ВАТ НАСК „Оранта” про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають та в цій частині позову має бути відмовлено.
В силу ст.88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати відповідно до частини задоволених позовних вимог, а саме державне мито виходячи з вимог майнового характеру в сумі 77,63 грн., немайнового - 8,50 грн., витрати ІТЗ в сумі 120 грн., а всього судових витрат в сумі 206,13 грн.
Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7 763 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн., судові витрати в сумі 206,13 грн., а всього стягнути 8 469,13 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя