Справа № 456/788/24
Провадження № 3/456/590/2024
іменем України
26 березня 2024 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Ворлд Трейд Лімітид», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 009923 №107/ 13-01-07-02 від 02.02.2024, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Ворлд Трейд Лімітид», порушив вимоги законодавства про порядок ведення податкового обліку, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, яку вже було відшкодовано у сумі 33 333,33 грн, чим порушив п.200.1, п.200.4 ст. 200, п. 200.14 «в» ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), згідно акту перевірки від 01.02.2024 №3402/13-01-07-02/ НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та адвокат Юнко М.В., не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
26 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Юнко М.В. про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, в якому зазначено, що відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, зокрема, у випадку, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення від'ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ. Зокрема, за результатами такої перевірки складається податкове повідомлення-рішення за формою «В4». У випадку ж ТОВ «Ворлд Трейд Лімітид» складено ППР форми «В1». Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розділі ІІ Порядку №1204. Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку №1204 складає ППР, зокрема, за такими формами: «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 11 до Порядку №1204); «В4» - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15 до Порядку №1204). Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, оскільки фактично не зазначено об'єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ст. 163- 1 ч.1 КУпАП, так як її складові не розкриті. Тобто не зазначено, які конкретні порушення ведення податкового обліку такий допустив, не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які б мали місце, і полягали у порушенні чи нездійсненні ним передбачених законодавством правил ведення податкового обліку. Завищення суми бюджетного відшкодування є наслідком порушення порядку ведення податкового обліку, а не самим порушенням. Разом з тим, в акті перевірки № 3402/13-01-07-02/44002803 від 01.02.2024 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ворлд Трейд Лімітид» відображено обставини порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п.200.1, п.200.4 ст.200, п.200.14 «в» ст.200 Податкового Кодексу України, розділу V Порядку №21. Так, перевіркою достовірності і правильності визначення товариством суми від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2023 відмовлено в отримані заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Отже, приводом для складання стосовно ОСОБА_1 , як керівника товариства, протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП стали результати документальної позапланової виїзної перевірки. Зважаючи на наведене, керуючись ст. 163-1 ч.1 КУпАП, просить суд провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненням свідків, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з положеннями статті 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У якості доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП податковим органом надано витяг з акту перевірки від 01.02.2024 №3402/13-01-07-02/44002803, протокол №107/13-01-07-02 від 02.02.2024.
Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, є джерелом доказів, однак не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.
Акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Відповідно до п.2 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Крім того, відповідно до ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті від 01.02.2024 №3402/13-01-07-02/44002803 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ворлд Трейд Лімітид».
Будь-які інші докази, окрім витяг з акту перевірки та протоколу №107/13-01-07-02 від 02.02.2024 про адміністративне правопорушення, складених інспектором ДПС в матеріалах справи відсутні, тому такі не можуть слугувати єдиним і беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Cуддя В. Л. Бучківська