Справа № 456/1384/24
Провадження № 2-н/456/239/2024
про відмову у видачі судового наказу
28 березня 2024 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши заяву Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про видачу судового наказу, -
встановив:
Заявник подав до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії за період 01.10.2020 по 01.02.2024 у сумі 38 103,53 грн. та судових витрат у сумі 302,80 грн.
У заяві зазначено місце проживання боржників: АДРЕСА_1 .
07.03.2024 Стрийським міськрайонним судом Львівської області було направлено запит в Головне управління ДМС у Львівській області та Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Стрийської міської ради про отримання відомостей щодо реєстрації місця проживання боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідь на який судом отримано 26.03.2024. Відповідно до вказаної відповіді ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий з реєстрації. Боржниця ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши вказану заяву та додані до неї матеріали встановлено, що така подана 06.03.2024, тому виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, початком перебігу строку позовної давності слід вважати 06.03.2021. Однак в заяві про видачу судового наказу та в розрахунках боргу, стягувач зазначає борг, який виник станом на 01.10.2020.
Зважаючи на викладені обставини, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За змістом розділу ІІ «Наказне провадження» чинного ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути виданий лише за умови безспірності заявлених у заяві про видачу судового наказу вимог.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, оскільки представник Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії, однак з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, а також враховуючи, що ОСОБА_1 померла, в зв'язку з чим припинилась її цивільна процесуальна правоздатність, інших боржників, зокрема, правонаступників померлої, в заяві не зазначено, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно з частиною 2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 164, 165, 186, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. М. Бораковський