Справа № 2 - 1459/10
Іменем України
20 жовтня 2010 року місто Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Дідик М.Ю.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., вартістю 116418,00 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок, та передання у його власність вказаної квартири. Також він просив виселити ОСОБА_3 із вказаної квартири та стягнути солідарно з відповідачів на його користь 246161 (двісті сорок шість тисяч сто шістдесят одну) гривню 17 копійок як різницю між сумою переданих коштів з урахуванням індексу інфляції і річних відсотків та вартістю предмета іпотеки, а також сплачені та документально підтверджені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачами 15.04.2009 року був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 320000 гривень строком до 15.04.2010 року. За вказаним договором, у якості забезпечення виконання своїх зобов'язань, відповідачами була передана в іпотеку зазначена квартира, договір іпотеки був складений окремо та посвідчений нотаріально. В порушення умов договору позики, відповідачі не виконували свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань суду не надсилали.
Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено, що між позивачем та відповідачами 15.04.2009 року був укладений договір позики грошових коштів у розмірі 320000 гривень строком до 15.04.2010 року. Вказаний договір був посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (а.с.4, 5).
У якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за вказаним договором позики, відповідачами була передана в іпотеку належна їм на праві власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., при цьому договір іпотеки був складений окремо та посвідчений 15.04.2009 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (а.с.6-8). Вартість вказаної квартири була визначена пунктом 3.3 договору іпотеки за згодою сторін у розмірі 116418,00 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок.
Умови договору позики відповідачі не виконали по цей час та суму заборгованості не сплатили.
Згідно п.9 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором заставодержателя може здійснюватися, зокрема, шляхом визнання за ним права власності в рахунок погашення боргу за договором позики.
Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк, що встановлений договором.
Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належно відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Крім того, підлягають задоволенню вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 246161 (двісті сорок шість тисяч сто шістдесят одну) гривню 17 копійок згідно наданого позивачем розрахунку на підставі зазначених вище норм закону як різниця між загальною сумою боргу з урахуванням відсотків річних та індексу інфляції та встановленою умовами договору вартістю квартири, що була передана в іпотеку. Наданий позивачем розрахунок відповідачами не оспорювався.
Щодо вимог про виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, де він зареєстрований, суд виходить з наступного.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ст.391 ЦК України передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст.391 ЦК України передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, в судовому засіданні доведено порушення відповідачами умов договору позики, іпотеки, а також законних прав позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню сплачені позивачем і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи . Крім того, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1700 гривень як 1% від суми задоволеного позову .
Керуючись ст.ст.10, 11, 64, 79, 81, 88, 169, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., вартістю 116418,00 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок, та передання у його власність вказаної квартири.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 246161 (двісті сорок шість тисяч сто шістдесят одну) гривню 17 копійок, а також сплачені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 120 гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 гривень.
Рішення, після набрання чинності, є підставою для державної реєстрації права власності в комунальному підприємстві “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”.
Копію рішення надіслати відповідачці по справі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: