Запорізької області
06.10.10 Справа № 17/265д/10
Суддя
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “САНТЕ”, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 12
до відповідача 1: управління житлового господарства Запорізької міської ради, 69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214
до відповідача 2: комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 11”, 69118, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 13 а
про визнання договору дійсним
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Лебеденко О.М., директор на підставі паспорту СА 298286 від 22.11.96 від відповідача 1: Голубов А.М., довіреність від 27.09.10 № 14
від відповідача 2: Голубов А.М., довіреність від 20.08.10 б/н
13.09.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “САНТЕ” (далі за текстом ТОВ “САНТЕ”) з позовною заявою до відповідачів: 1 - управління житлового господарства Запорізької міської ради та 2 комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 11” (надалі - КП “ВРЕЖО № 11”) про визнання дійсними договору оренди нежитлового приміщення від 20.07.06 № 1680/5 та додаткових угод до нього від 01.02.10 та від 08.04.10.
Ухвалою від 13.09.10 судом порушено провадження у справі № 17/265д/10, судове засідання призначено на 06.10.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті спору.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В засіданні суду 06.10.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 20.07.10 на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 25.05.06 № 199/42 “Про передачу в оренду не житлового приміщення № 76 по Дослідній станції ТОВ “Санте” між сторонами укладено договір оренди № 1680/5 не житлового приміщення загальною площею 86,96 кв. м., яке знаходиться на балансі відповідача 2, за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, 76. Приміщення передано у фактичне користування 20.07.06 за актом прийому-передачі не житлового приміщення. Термін дії договору - до 20.07.11. 01.02.10 та 08.04.10 між сторонами були укладені додаткові угоди до вказаного договору про внесення змін в частині розміру орендної площі, розміру місячної орендної плати та ін. Орендар не порушував умов договору оренди та додаткових угод до нього. Вказаний договір та додаткові угоди до нього були укладені в письмовій формі, скріплені печатками та підписами сторін та відповідають рішенням виконкому Запорізької міської ради. При цьому, вказаний договір та додаткові угоди до нього не були нотаріально посвідчені у зв'язку з ухиленням відповідачів від їх нотаріального посвідчення. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України позов задовольнити. У випадку задоволення позовних вимог просить суд судові витрати залишити за позивачем.
Відповідачі 1, 2 заявлені позовні вимоги не спростували. Представник відповідачів в судовому засіданні 06.10.10 позовні вимоги визнав повністю з підстав викладених у письмових відзивах від 05.10.10 (відповідач 1) та від 06.10.10 (відповідач 2).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.06 № 199/42 “Про передачу в оренду не житлового приміщення на Дослідній станції, 76 ТОВ “САНТЕ” 20.07.06 між управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 11” (Балансоутримувач) і ТОВ “САНТЕ” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1680/5, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 86,96 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, 76, яке знаходиться на балансі КП “ВРЕЖО № 11”.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, приміщення передається в оренду для розміщення аптеки. Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних його умов підписання тексту договору.
Відповідно до п. 2.1 цього договору, вступ Орендаря у користування не житловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення підписаного з Балансоутримувачем.
Пунктом 11.1 договору від 20.07.06 № 1680/5 визначено, що цей договір діє з 20.07.06 по 20.07.11, строком на 5 років.
20.07.06 між сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення.
Додатковою угодою від 01.02.10 до спірного договору оренди у зв'язку з виготовленням ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” нового технічного паспорта орендує мого приміщення в п. 1.1 договору сторонами змінено орендовану площу з 86,96 м2 на 83,1 м2 згідно експлікації. Крім того, п. 2 вказаної додаткової угоди сторонами було встановлено місячний розмір орендної плати за не житлове приміщення (…).
Крім того, додатковою угодою від 08.04.10 до вказаного договору сторони внесли зміни щодо розміру орендної плати, у т.ч. щодо надання пільг Орендарю зі сплати орендної плати.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Згідно із ст. 209 ЦК України, правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Правовідносини сторін урегульовано договором оренди нежитлового приміщення, який укладено у простій письмовій формі.
Приписами ст. 793 ЦК України встановлена форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, а саме: договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, оскільки предметом договору оренди нежитлового приміщення від 20.07.06 № 1680/5 є нерухоме майно, такий договір має бути нотаріально посвідченим.
Оскільки, сторонами спірного договору оренди нежитлового приміщення в момент вчинення правочину не було додержано вимог, які встановлені законом про нотаріальне посвідчення договору, то згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним.
Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачена можливість визнання договору дійсним за певних умов. Зокрема, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Із змісту зазначеної правової норми вбачається, що визнання дійсною угоди у зв'язку з недодержанням нотаріальної форми угоди можливо при наявності умов, зокрема: спірна угода повинна бути виконана; виконана угода підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню у порядку, встановленому Законом України “Про нотаріат”; обов'язковість нотаріальної форми повинна бути вказана в законі; визнати дійсною угоду з цих підстав можливо за вимогою сторони, яка виконала угоду; суд повинен перевірити, чому угода не була нотаріально посвідчена.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” (яка втратила чинність на підставі постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними”, але діяла станом на час укладення договору від 20.07.06 № 1680/5) та п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 “Про деякі питання практики визнання спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, (…) в разі недодержання нотаріальної форми, угода визнається дійсною, якщо така угода виконана повністю, або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення.
Вказана правова позиція відповідає і п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними” якою визначено, що (…) у зв'язку із недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення право чину договір може бути визнаний дійсним лише з підстав встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи № 17/265д/10, на виконання умов договору за актом прийому-передачі від 20.07.06 нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, 76 площею 86,96 м2 прийнято в фактичне користування, позивач виконує зобов'язання, зокрема, здійснює відповідні розрахунки щодо сплати орендної плати та інші передбачені платежі та добросовісно виконує умови договору.
Проти вказаного факту не заперечується і відповідачем 2 який у своєму відзиві зазначив, що взяті на себе договірні зобов'язання ТОВ “САНТЕ” відповідно до умов договору, виконує своєчасно та у повному обсязі. Заборгованість по сплаті орендної плати у ТОВ “САНТЕ” відсутня.
Крім того, довідка від 05.10.10, надана суду відповідачем 2 у цій справі, яка підписана керівником та головним бухгалтером вказаного суб'єкта господарювання та підписи яких завірені печаткою КП “ВРЕЖО № 11”, підтверджує, що станом на час розгляду вказаної справи в суді у ТОВ “САНТЕ” заборгованість з орендної плати за оренду не житлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, 76 -відсутня.
Із змісту договору оренди вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов, необхідних для даного виду. Договір відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та не містить протизаконних умов.
Кошторисом відповідачів на 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки не передбачено видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди не житлових приміщень. В той же час, згідно із відзивами відповідачів 1 та 2 у цій справі, претензій з їх боку до позивача не має.
На підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги ТОВ “САНТЕ” у справі № 17/265д/10 обґрунтованими та вважає, що визнання дійсним договору оренди не житлового приміщення від 20.07.06 № 1680/5 з додатковими угодами до нього від 01.02.10 та від 08.04.10 не суперечить положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд вважає за необхідне покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір оренди нежитлового приміщення від 20.07.06 № 1680/5 з додатковими угодами до нього від 01.02.10 та від 08.04.10, укладені між управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 11” і товариством з обмеженою відповідальністю “САНТЕ” загальною площею 83,1 м2 за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, 76.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 13.10.2010