Запорізької області
06.10.10 Справа № 18/208д/10
Суддя
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1)
до відповідачів:
1: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №13” (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
2: Управління житлового господарства Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 214)
про визнання договору оренди державного майна від 01.03.2000 р. -дійсним
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 677 від 25.03.2010 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 21.12.2007 р.;
від відповідача 1: Молотильніков Ю.С., довіреність № 13/3-09 від 12.01.2010 р., паспорт серія НОМЕР_2 від 26.11.2002 р.;
від відповідача 2: Молотильніков Ю.С., довіреність № 15-01/10 від 11.01.2010 р., паспорт серія НОМЕР_2 від 26.11.2002 р.;
Розглядаються позовні вимоги про визнання дійсним договору оренди державного майна № 43-56 від 01.03.2000 р.
12.08.2010 р. приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача 1: комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13” та відповідача 2: управління житлового господарства Запорізької міської ради, про визнання договору оренди державного майна щодо оренди нежитлового приміщення від 01.03.2000 р. -дійсним.
Ухвалою суду від 12.08.2010 р. порушено провадження у справі № 18/208д/10, судове засідання призначено на 06.10.2010 р.
30.09.2010 р. представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви на виконання ухвали суду від 12.08.2010 р. щодо визначення змісту позовних вимог, щодо кожного з відповідачів. Надане уточнення залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.10.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд визнати спірний договір дійсним на підставі ст. 220 ЦК України, зазначив, що ПП ОСОБА_1 був укладений договір № 43-56 від 01.03.2000 р. оренди державного майна від 01.03.2000 року згідно якого, позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 65,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. Додатковою угодою від 14.07.2006 р. до договору оренди № 43-56, термін дії оренди продовжено до на п'ять років. Оскільки відповідачі відмовили позивачу в нотаріальному посвідчені договору (лист № 15-03/2574 від 01.06.2010р., лист № 1034 від 08.06.2010 р.), у відповідачів відсутні правові підстави для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення спірного договору, то позивач був вимушений звернутися до суду.
У судовому засіданні 06.10.2010 р. представник відповідачів 1, 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в додаткових угодах від 01.07.2010 р., від 14.07.2010 р., 11.03.2010 р. помилково зазначено дату договору оренди, а саме: 06.03.2010 р., замість: 01.03.2010 р. Та зазначив, що відповідачі 1, 2 не заперечують проти визнання договору оренди № 43-56 від 01.03.2010 р. та додаткових угод до нього дійсними. Наданий відзив залучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 06.10.2010 р., розгляд справи закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
01.03.2000 р. приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі -орендар) та казенним підприємством “Запорізьким титано-магнієвим комбінатом” (далі -орендодавець) був укладений договір № 43-56 оренди державного майна (далі -договір оренди), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі державного підприємства Запорізького титано-магнієвого комбіната, приміщення розташоване за адресою: вул. Леніна, 186, загальною площею 65,5 кв.м.
01.03.2000 р. на підставі акту прийому-передачі Запорізький титано-магнієвий комбінат передав, а ПП ОСОБА_1 прийняв у оренду нежитлове приміщення, загальною площею 65,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
01.07.2005 р. додатковою угодою до договору оренди змінено орендодавця Казенне підприємство “Запорізькій титано-магнієвий комбінат” на Управління житлового господарства Запорізької міської ради та додано балансоутримувача: КП “ВРЕЖО № 13”, змінено розрахунок оплати.
Додатковою угодою до договору оренди, яка складена 14.07.2006 р., було продовжено строк дії договору оренди строком на п'ять років та змінено розмір орендної плати. Згідно п. 1.3. договору оренди (в редакції додаткової угоди від 14.07.2006 р.), приміщення передається в оренду для використання під підсобне приміщення магазину.
До того ж, додатковою угодою до договору від 11.03.2008 р., згідно з технічним паспортом ЗМБТІ, змінено площу нежитлового приміщення з 65,5 кв.м. на 66,7 кв.м.
Крім того, в матеріалах справи містяться довідки, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 добросовісно та належним чином виконує умови договору оренди.
17.05.2010 р. відповідач 1 направив позивачу лист (повідомлення) № 876/1, в якому зазначено, що позивачу в двадцятиденний строк треба надати копію нотаріально посвідченого договору оренди, в разі невиконання вимог, відповідач 1 залишає за собою право на примусове виселення.
Позивач звернувся до відповідачів 1, 2 з проханням нотаріально посвідчити спірний договір, про свідчать листи, які містяться у матеріалах справи.
Однак, листами (№ 1034 від 08.06.2010 р. та № 15-03/2574 від 01.06.2010 р.) відповідачі 1, 2, відмовили позивачу в нотаріальному посвідчені спірного договору, вказавши, що відповідачі 1, 2 є бюджетними установами і кошторисом на 2009-2010 рік не передбачено видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди нежитлових приміщень, за таких обставин, у відповідачів 1, 2 не має правових підстав для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення договору № 43-56 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2000 р.
Отже, вказані вище обставини, стали приводом звернутися позивачу із позовом до господарського суду.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Договір № 43-56 оренди державного майна від 01 березня 2000 року містить всі істотні умови, передбачені приписами статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з істотних умов і підписання сторонами договору.
Статтею 793 ЦК України, що набрав чинності з січня 2004 року, встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, якщо договір укладено строком на 3 роки і більше.
У статті 203 ЦК України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Оскільки предметом договору № 43-56 оренди державного майна є нерухоме майно та він укладений більш як на 3 роки, то такий договір має бути нотаріально посвідченим.
Відповідно до ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково… Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Матеріали справи, пояснення представників позивача та відповідачів свідчать, що сторонами договору № 43-56 оренди нежитлового приміщення досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду, майно прийнято в користування та здійснюються відповідні розрахунки між сторонами.
Суд знаходить обґрунтованими та підтвердженими доводи позивача та вважає, що визнання дійсним договору № 43-56 оренди державного майна від 01.03.2000 р., не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України та не порушує прав та інтересів інших осіб.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір № 43-56 оренди державного майна від 01.03.2000 р., в редакції додаткових угод від 01.07.2005 р., 14.07.2006 р., 11.03.2008 р., укладений Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 13” та приватним підприємцем ОСОБА_1 -дійсним.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 15.10.2010 р.