Справа № 932/2055/24
Провадження № 1-кс/932/738/24
22 березня 2024 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24), -
В проваджені слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24).
15.03.2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід, в якій він просить відвести суддю Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду його вищевказаної скарги. В обгрунтування заяви ОСОБА_3 вказує на те, що можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим; головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти неупередженості судді (суддів) під час розгляду справи; безумовно, сторони можуть вважати, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обгрунтованими. Заявник зазначає, що 04.05.2023 року за його заявою про вчинення суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені відомості № 12023041640000515 за ознаками ст. 364 КК України. 10.02.2024 року в даному кримінальному провадженні його визнано потерпілим. 20.06.2023 року за його заявою про вчинення суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені відомості № 12023041650000977 за ознаками ст. 367 КК України. 08.01.2023 року у даному кримінальному провадженні його - ОСОБА_3 визнано потерпілим. Зазначені відомості, згідно з повідомленням ВККСУ від 19.02.2024 року, будуть враховані під час розгляду питання, пов'язаного з суддівською кар'єрою судді ОСОБА_4 , зокрема, щодо участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду. Отже, відкриття кримінальних проваджень за його заявами відносно судді ОСОБА_4 є підтвердженням порушення застосування до нього належної правової процедури. За таких обставин розгляд його скарги вважає неможливим через упередженість та необ'єктивність у відношенні до нього судді ОСОБА_4 , тому суддя підлягає відводу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 визначена для розгляду даної заяви про відвід.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце його проведення повідомлений належним чином, у наданій суду 22.03.2024 року заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності у зв'язку з неможливістю бути присутнім особисто.
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 , якому заявлено відвід, своїм правом на надання пояснення в судовому засіданні не скористався.
Розглянувши заяву про відвід, ознайомившись з матеріалами справи № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності зі ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім того, ст.76 КПК України визначені обставини, які виключають участь судді у справі, а саме - суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Таким чином, статтями 75 та 76 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
У відповідності до положень п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.
Об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800.
У даній скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважену особу ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вручити йому Пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2024 року для розгляду даної скарги визначений слідчий суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24).
В обгрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_4 ОСОБА_3 , зокрема, посилається на те, що 04.05.2023 року за його заявою про вчинення суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені відомості № 12023041640000515 за ознаками ст. 364 КК України. 10.02.2024 року в даному кримінальному провадженні його визнано потерпілим. 20.06.2023 року за його заявою про вчинення суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 кримінального правопорушення до ЄРДР були внесені відомості № 12023041650000977 за ознаками ст. 367 КК України. 08.01.2023 року у даному кримінальному провадженні його - ОСОБА_3 визнано потерпілим. Зазначені відомості, згідно з повідомленням ВККСУ від 19.02.2024 року, будуть враховані під час розгляду питання, пов'язаного з суддівською кар'єрою судді ОСОБА_4 , зокрема, щодо участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду. Отже, відкриття кримінальних проваджень за його заявами відносно судді ОСОБА_4 є підтвердженням порушення застосування до нього належної правової процедури. За таких обставин розгляд його скарги вважає неможливим через упередженість та необ'єктивність у відношенні до нього судді ОСОБА_4 , тому за твердженням заявника, суддя підлягає відводу.
Суд вважає, що наведені ОСОБА_3 обставини, які, за його твердженням, є підставою для задоволення відводу судді ОСОБА_4 , не можуть оцінюватись як сумнів у неупередженості судді в межах розгляду саме справи № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24, у розумінні приписів ст.ст. 75-76 КПК України; наявність будь-яких доказів упередженості судді при розгляді справи № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість судді у вирішенні даної справи і давали б підстави сумніватися в його неупередженості, не вбачається.
Разом з цим, з огляду на зміст заяви про відвід, у ракурсі сформованої недовіри ОСОБА_3 до слідчого судді ОСОБА_4 , яка у нього сформувалася у силу особистого сприйняття дійсності та норм КПК України, слід зазначити, що заявлення заявником відводу у силу відомих йому підстав свідчить про наявність відсутності критерія безсторонності по відношенні до нього з боку судді, хоча в дійсності, таких об'єктивних фактів не вбачається, проте є дійсним та реальним факт такої недовіри судді, яка породжує у заявника сумніви у його неупередженості.
Отже, сам факт недовіри ОСОБА_3 до судді може створити враження необ'єктивності та упередженості судді в розгляді даної справи, а відтак, в майбутньому, стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності ухваленого у цій справі судового рішення і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до рішення ЄСПЛ, правосуддя має не тільки здійснюватись, а також повинно демонструватися. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитися від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф v. Мальти).
На необхідність заміни судді з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді вказує і Верховний суд, зазначаючи, що це сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та це дасть змогу забезпечити усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості суддів. Ця думка враховується судом з огляду на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції цивільного законодавства та уникнення його неоднозначного тлумачення.
Зважаючи на викладене, з метою усунення існуючих у ОСОБА_3 та/або стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , а також для сприяння в підтримці до зростання довіри до об'єктивності суддів та судових органів, тобто в цілому до судової влади, суд вважає за необхідне відвести слідчого суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80, 81, 83, 372 КПК України, суд, -
Відвести слідчого суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24).
Справу за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неврученні йому Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 12024041030000800 (справа № 932/2055/24, провадження № 1-кс/932/733/24), передати до відповідної канцелярії Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1