Справа № 199/11157/23
(1-кп/199/180/24)
28.03.2024 року м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Так, наявність ризику переховування від суду стороною обвинувачення обґрунтовується тим, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому може бути призначено в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, може переховуватися від суду. Також, обвинувачений може впливати поза процесуальним шляхом на свідків, оскільки йому відомі їх анкетні відомості та адреси, з метою зміни їх показань, які вони будуть надавати в судовому засіданні. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений не має законного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив і продовжує вчиняти крадіжки для власного збагачення.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність прокурором зазначених ним ризиків. Наміру наміру переховуватися від суду він не має, на досудовому розслідуванні прибував за кожною вимогою слідчого, а також до слідчого судді, коли йому обрався запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_4 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення, а також недоведеність зазначених ним ризиків. Так, згідно практики ЄСПЛ тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, а також його попередні судимості не можуть бути достатньою підставою для обрання відносно нього такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою. Також, прокурором не доведений ризик впливати обвинуваченим на свідків, оскільки свідки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування вже були допитані, а додаткові свідки, клопотання про допит яких було задоволено судом, обвинуваченому не відомі. Вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена більш м'яким запобіжним заходом, зокрема особистим зобов'язанням.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правпорушення проти власності, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 постійного місця проживання не має, раніше неодноразово судимий, після звільнення з місць позбавлення волі 09.11.2023 року проживав в знайомого за адресою: АДРЕСА_1 , де характеризувався посередньо, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, страждає тяжкими хронічними захворюваннями, в умовах ІТТ та СІЗО утримуватися може.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення свідчать про те, що обвинувачений, який не має постійного місця проживання, сталих соціальних зв'язків, усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, суд приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину через місяць після звільнення з місць позбавлення волі.
В той же час, суд вважає, що передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України ризик, а саме: незаконно впливати на свідків з метою з метою зміни їх показань, прокурором не доведений, оскільки додаткові свідки обвинувачення раніше на досудовому розслідуванні не допитувалися і обвинуваченому їх показання не відомі.
Таким чином, жодної обставини на підтвердження зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор в обґрунтування продовженні запобіжного у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 , то до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінка повноти зібраних органом досудового розслідування доказів.
В той же час, не є визначальним критерієм для цього сама по собі тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду вказаного кримінального провадження.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, враховуючи зазначені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні запобіжного заходу, які залишаються реальними та дійсними, а також встановлені згідно ч.1 ст. 178 КПК України обставини, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При цьому, суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя.
Також, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід одночасно визначити розмір застави.
Враховуючи відомості про стан здоров'я ОСОБА_5 , які були встановлені в судовому засіданні, його майновий стан, суд вважає можливим зменшити раніше встановлений розмір застави, визначивши її 30 прожитковими мінімумами для працездатних осіб, становить 90840 грн.
Керуючись ст.ст.177, 181, 183, 194, 331, 372, 376, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26.05.2024 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.
При внесенні визначеної судом суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 покласти такі обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) прибувати за кожною вимогою суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 26.05.2024 року включно.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі, якщо він не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення їм копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1