27 березня 2024 року
м. Чернівці
справа № 722/2207/23
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Чернівецького апеляційного суду Одинак О. О., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,
встановив:
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Заявником до апеляційної скарги додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та у зв'язку із скрутним майновим станом..
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що споживач звільняється від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної скарги споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі апеляційної скарги мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Проте позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» про стягнення заборгованості не стосується захисту прав споживача, а навпаки пов'язаний з допущеними саме споживачем порушеннями.
За таких обставин, правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в ухвалі від 25 квітня 2023 року у справі №211/201/21.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявником у клопотанні вказано, що сума судового збору для неї є значною та непомірною для сплати, оскільки вона самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Стягнення аліментів з батька на утримання сина ОСОБА_3 було припинено на підставі договору від 10 грудня 2014 року у зв'язку із набуттям дитиною права власності на житловий будинок.
Однак жодних доказів на підтвердження того, що дитина ОСОБА_3 перебуває на одноосібному утриманні ОСОБА_1 та заявниця має статус одинокої матері, останньою суду не надано.
Отже наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, а тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Так, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року, № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Оскільки 1 відсоток ціни позову в цій справі становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за позовну вимогу повинен був бути сплачений судовий збір в суді першої інстанції у розмірі 2684 гривень.
Отже за подання апеляційної скарги заявник має сплатити судовий збір у розмірі 4026 гривень (2684х150%).
Судовий збір в сумі 4026 гривень підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Рахунок: UA258999980313161206080024405
Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101
Код отримувача: 37836095
Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357, 381 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Олександр ОДИНАК