28 березня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_6 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року у кримінальному провадження № 12024262020000579 за ч.3 ст.358 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 року та довідку військово-лікарської комісії № 161/2/62 від 28.07.2023 року, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з обмеженням права відчуження, розпорядження та користування даними документами.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді
та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання
прокурора .
Вказує, що підставою для внесення відомостей в ЄРДР слугували матеріали правоохоронних органів, а саме-складений інспектором прикордонної служби ОСОБА_8 висновок від 13.02.2024р. за результатами здійснення поглибленої перевірки документів.
Вважає,що висновок інспектора грунтується на припущеннях та невірному трактуванні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як при наявності інвалідності або висновку військової лікарняної комісії про непридатність до військової служби за станом здоров'я у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного обов'язково зазначається підстава, а саме абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону (іншої підстави або розмежування по ступеням або видам захворювань для відстрочки відповідно до Закону не встановлено).
Провадження №11-сс/822/90/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Зазначає, що ним було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо перебування на військовому обліку, видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 та довідки ВЛК № 161/2/62 від 28.07.2023.
Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2023 за №71597 підтверджено, що такі документи на ім'я ОСОБА_7 видавались,однак вказані документи не прийняті до уваги та повністю проігноровані судом.
Органом досудового розслідування не доведено, що документи, на які прокурор просить накласти арешт, відповідають вимогам ст. 98 КПК України, оскільки в клопотанні про арешт майна та долучених до нього
документах відсутнє будь-яке обгрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України слід дійти висновку, що ці документи є речовим доказом.
Звертає увагу суду, що з огляду на недоведеність прокурором наявності
обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення взагалі,
реальної потреби та мети застосування такого заходу, слідчий суддя не взяла до
уваги такі недоліки і безпідставно задовольнила вимоги такого клопотання
прокурора.
Не було враховано розумність та співрозмірність
обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки
арешту майна для його власника,адже в умовах воєнного стану в Україні
зазначені документи, на які накладено арешт, є важливими і обов'язковими для пред'явлення, в тому числі на вулиці, на вимогу представників відповідних органів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цією метою може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Із матеріалів провадження вбачається, що 14.02.2024 року до ЄРДР за №12024262020000759 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (а.с.3).
За змістом цих відомостей, у невстановленому місці у невстановлений час громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, підробив офіційні документи на своє ім'я, які дають підставу для перетину ним державного кордону України у воєнний час, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 року та довідку військово-лікарської комісії №161/2/62 від 28.07.2023 року, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Диспозицією ч.3 ст.358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення,зокрема, за попередньою змовою групою осіб підроблення документів.
Матеріали провадження свідчать,що відповідно до протоколу огляду місця події від 13 лютого 2023 року були оглянуті документи-тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 року та довідка військово-лікарської комісії № 161/2/62 від 28.07.2023 року на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,які він надав при виїзді за кордон. (а.с.5-7)
Згідно висновку інспектора ПС ОСОБА_8 за результатами здійснення поглибленої перевірки документів,у вилучених документах містяться відомості, які можуть свідчити про ознаки підробки та недостовірність зазначених у них даних( а.с.11)
Постановою слідчого від 14 лютого 2024 року вказані документи визнані речовими доказами (а.с.10).
14.02.2024 року слідчим направлений запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою підтвердження або спростування факту видачі ОСОБА_7 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 28.07.2023 року та довідки військово-лікарської комісії № 161/2/62 від 28.07.2023 року,тобто вжиті заходи з метою перевірки достовірності вказаних вище документів (а.с.12)
На час розгляду справи районним судом така відповідь не була отримана, враховуючи місце розташування органу(м.Одеса) та пов'язані із воєнним станом обмеження і можливості.
Під час апеляційного розгляду прокурор пояснив,що направив повторний запит у зв'язку із ненадходженням відповіді на попередній.Окрім того,винесена та скерована до виконання постанова про проведення слідчих дій на іншій території з метою допиту службових осіб,прізвища яких вказані у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного та довідці ВЛК,відібрання зразків підписів та печаток.
За таких обставин судова колегія вважає,що до отримання даних в рамках кримінального провадження, наявна у справі копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2024 року на запит адвоката (тобто ще до вилучення у ОСОБА_7 документів 13.02.2024 року) не може бути достатньо підставою для скасування судового рішення.
Отже, клопотання прокурора про необхідність накладення арешту на вилучені документи з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя обгрунтовано задовольнив та дійшов правильного висновку про відповідність майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України,вказавши,що у випадку не накладення арешту документи можуть бути приховані,знищені,пошкоджені,тощо.
Арешт майна у даному кримінальному провадженні є необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника.
На підставі викладеного,судова колегія вважає,що доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024262020000579 - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3