СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2165/24
ун. № 759/5949/24
28 березня 2024 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 в режимі ВКЗ, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_5 та зобов'язати його вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 12023250000000018 від 15.01.2023, -
26.03.2024 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_5 та зобов'язати його вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 12023250000000018 від 15.01.2023.
Скарга обґрунтована тим, що управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023.
16.01.2024 слідчим ГСУ НПУ під час проведення обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2024, вилучено мобільний телефон SAMSUNG А 50 моделі SM-A505FZWQSEK та мобільний телефон НОМЕР_1 моделі BM1S4L. Зазначені телефони на праві власності належать ОСОБА_4 , яка придбала їх за власні кошти, що підтверджується відповідними чеками.
14.03.2024 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого із заявою про негайне повернення вилученого майна, однак дана вимога була проігнорована.
В судовому засідання адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, які в ній зазначені.
Слідчий в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду копії матеріалі кримінального провадження, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки дозвіл на вилучення мобільних телефонів прямо вказані в ухвалі про обшук від 08.01.2024.
Заслухавши думку представника скаржника, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Встановлено, що в ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023.
16.01.2024 слідчим ГСУ НПУ під час проведення обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2024, вилучено мобільний телефон SAMSUNG А 50 моделі SM-A505FZWQSEK та мобільний телефон НОМЕР_1 моделі НОМЕР_2 , яким користувався учасник організованої групи, підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.01.2024 ОСОБА_7 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_8 16.01.2024 відносно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Київський апеляційним судом у ході розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 вказана ухвала залишена без змін.
Слідчий суддя вважає, що виявлені та вилучені мобільні телефони, відноситься до переліку предметів та речей, що містяться в ухвалі суду, тому не являється тимчасово вилученим майном, в зв'язку з чим, звернення до суду із клопотанням про накладення арешту не здійснювалося.
Крім того, постановою слідчого від 26.03.2024 призначено судово компютерно-технічну експертизу, зокрема мобільних телефонів SAMSUNG А 50 та НОМЕР_1 .
Вважаю, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук від 08.01.2024 прямо надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів SAMSUNG А 50 та НОМЕР_1 - вказане майно не має статусу тимчасово вилученого, у зв'язку із чим слідчий суддя позбавлений можливості зобов'язати слідчого повернути вказане майно, яке є предметом поданої скарги, оскільки відсутні підстави для такого повернення, які чітко визначені у ч. 1 ст. 169 КПК України.
Вважаю за необхідне відхилити доводи захисника про безсумнівну непричетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється її чоловік, оскільки слідчим було надано протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.01.2024, за яким ОСОБА_4 активно спілкувалась з приводу організації поставок не тільки зі своїм чоловіком а й з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні. Отже, за наявності обгрунтованих підстав, ОСОБА_4 також може бути повідомлено про підозру в цьому кримінальному провадженні.
Згідно статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тобто, тимчасове вилучення майна є короткотривалим заходом забезпечення кримінального провадження у разі відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на його вилучення. Його застосування розраховане на невідкладні випадки, коли у підозрюваного необхідно вилучити майно та в подальшому до слідчого судді з питання про його арешт.
Аналіз змісту ст. 168 КПК у взаємозв'язку з відповідними нормами ст. ст. 236, 237 КПК підтверджує, що тимчасово вилученим може вважатися лише майно, яке одержане в результаті: 1) затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 КПК; 2) обшуку; 3) огляду. При цьому тимчасово вилученими вважаються: при затриманні - усі речі, документи, гроші тощо; при обшуку - речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу; при огляді - речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу. Звідси можна зробити висновок про те, що речі, на вилучення яких під час обшуку дав дозвіл слідчий суддя, не вважаються тимчасово вилученими. Не являються такими й речі та документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді, винесеної за результатами розгляду клопотання слідчого в порядку гл.15 КПК.
Отже, речі, документи, гроші, вилучені за ухвалою слідчого судді, не є такими, що вилучені тимчасово, навіть якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК. Вилучивши таке майно, слідчий має виконати вимоги ст. 100 КПК. Ставити питання про його арешт зайве.
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді 08.01.2024 у справі №759/256/24 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 та мобільні телефони SAMSUNG НОМЕР_3 та НОМЕР_1 входили до переліку речей, щодо яких прямо надано дозвіл на їх відшукування та вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, таке майно в розумінні ст.ст.167,168 КПК України не є тимчасово вилученим майном.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309, 369-372, 376 слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_5 та зобов'язати його вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 12023250000000018 від 15.01.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1