Запорізької області
28.09.10 Справа № 12/154/10
Позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)
Відповідач: Приватне підприємство “К.Р.И.С.” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 51)
про стягнення 32 700,35 грн.
суддя Владимиренко І.В.
Представники учасників:
від позивача - Сікора І.В., на підставі довіреності № 20 від 04.01.2010р.
від відповідача -Оганесян Н.Г.(директор)
До господарського суду Запорізької області 28.07.2010 року звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії “МТМ” Орджонікідзевського району з позовною заявою до відповідача -Приватного підприємства “К.Р.И.С.” про стягнення 32 700,35 грн., з яких основного боргу у розмірі 29 442,68 грн., пені в сумі 1474,31 грн., 3% річних з сумі 478,92 грн., інфляційних втрат в сумі 1304,44 грн. за договором № 2724 від 01.07.2005р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/154/10 з призначенням судового засідання на 31.08.2010р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2010р. в зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 28.09.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 23.07.2010р. № 813/юр, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 28.09.2010р. проти позову не заперечив та надав лист № 7/10 від 20.09.2010р. відповідно до якого в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем просить реструктуризувати борг перед Концерном “Міські теплові мережі”.
У судовому засіданні 28.09.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.07.2005 року між Концерном “Міські теплові мережі” та ПП “К.Р.И.С.” був укладений договір № 2724 про постачання та використання теплової енергії.
Пунктом 1.1. договору визначено, що позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію відповідачу (далі - Споживач), а останній зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору.
Пунктом 2.1. договору сторонами було узгоджено, що теплова енергія відпускається Споживачу за передбаченим тарифом на об'єкти, потреби, в обсягах передбачених додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до підпункту 3.2.3., пункту 3.2. Договору відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 6.4. розрахунки за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Згідно з п.6.5. Договору розрахунковий період за спожиту теплову енергію є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6. Договору Споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Позивач, на виконання умов договору, за період з січня 2009 року по травень 2010 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 29 442,68 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009 р. на суму 2 534,29 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009р. на суму 2 066,14 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009р. на суму 2 566,97грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009р. на суму 643,50 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009 р. на суму 212,90 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.06.2009 р. на суму 251,90 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.07.2009 р. на суму 252,17 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2009р. на суму 252,50 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2009р. на суму 243,12 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2009р. на суму 236,08 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2009р. на суму 3195,30 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2009р. на суму 3 893,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2010р. на суму 5 076,54 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2010р. на суму 3 842,84 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2010р. на суму 3 637,03 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2010р. на суму 280,54грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2010р. на суму 257,50 грн.
Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову за період з січня 2009 року по травень 2010 року, на день подання заяви, складає 29 442,68 грн.
Крім того, вказана заборгованість підтверджується наданим в судовому засіданні Актом звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість становить 29 442,68 грн.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідачу направлялись Претензії: № 05/ 878 від 10.02.2009 року, № 05/ 456 від 18.05.2009 року, № 05\116 від 11.02.2010 року з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість, які залишились без розгляду та відповіді.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 29 442,68 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 474,31 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
В судовому засіданні судом перевірено правильність нарахування позивачем пені. Таким чином, вимоги про стягнення пені у розмірі 1 474,31 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає 478,92 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1 304,44 грн.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по Договору № 2724 від 01.07.2005 р. у загальному розмірі 32 700,35 грн., з яких 29 442,68 грн. основного боргу, 478,92 грн. -3% річних, 1 304,44 грн. -інфляційних витрат, 1 474,31 грн. -пені.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача № 7/10 від 20.09.2010р. щодо реструктуризації боргу перед Концерном “Міські теплові мережі”, суд вважає за необхідне вищезазначене клопотання залишити без задоволення з огляду на слідуюче.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Поняття реструктуризація боргу господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Крім того документальних доказів скрутного фінансового становища Приватного підприємства “К.Р.И.С.” представником відповідача не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “К.Р.И.С.” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 51, р/р 2600230011859 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ЄДРПОУ 20487889) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 29 442 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 68 коп. основного боргу, пені - 1 474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн.. 31 коп.; втрат від інфляції -1 304 (одна тисяча триста чотири) грн.. 44 коп.; 3% річних у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн.. 92 коп.; 327 (триста двадцять сім) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.10.2010р.
Суддя І.В. Владимиренко
Суддя