Справа № 758/3714/24
28 березня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання представника акціонерного товариства «Київметробуд» - ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102070000277 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 367 КК України, -
Представник акціонерного товариства «Київметробуд» - ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102070000277 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 367 КК України.
Слідчий суддя, вивчивши подане клопотання, вважає, що воно не відповідає вимогам ст. 174 КПК України.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом із тим, до клопотання не додано ухвали слідчого судді, на яку посилається заявник, якою накладено арешт на майно, що позбавляє суд перевірити дійсність накладення арешту на майно та право заявника бути суб'єктом звернення з таким клопотанням, як і те, що відпала потреба у застосуванні арешту.
Згідно ч. 6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, подане особою, яка не має права його подавати, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч. 2 ст. 304 КПК України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Таким чином, враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що звертаючись із клопотанням, заявником не долучено доказів, а саме ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, який заявник просить скасувати, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності повернення такого клопотання особі, яка його подала.
Керуючись ст. 7, 9, 32, 132, 174, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника акціонерного товариства «Київметробуд» - ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102070000277 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 367 КК України, - повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_3