Справа 688/1007/24
№ 3/688/433/24
Постанова
Іменем України
27 березня 2024 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , солдата, навідника відділення охорони 1101 взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
зач.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Формулювання доведеного обвинувачення, стаття закону про адміністративну відповідальність, за якою кваліфіковано дії особи.
27 лютого 2024 року близько 10 год.30 хв. на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (військового стану) виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.02.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Також, 28 лютого 2024 року о 09 год.30 хв. на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (військового стану) виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.02.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Крім того, 29 лютого 2024 року о 10 год. 58 хв. по вул. Володимирській поблизу будинку45, в с. Гриців Шепетівського району Хмельницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON» державний номерний знак НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.
04 березня 2024 року до суду надійшло дві справи № 3/688/433/24 та 3/688/434/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та призначена до розгляду на 12 березня 2024 року о 10 год. У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 18 березня 2024 року та 27 березня 2024 року.
Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Стаднічук Н.Л. від 11 березня 2024 року передано судді Березюк Н.П. матеріали справи №688/1089/24 3/688/461/24 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, для вирішення питання про об'єднання в одне провадження зі справою №688/1007/24 3/688/433/24 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Ухвалою суду від 27 березня 2024 року вказані справи об'єднані в одне провадження.
Згідно із ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні ЄСПЛ «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Питання про порушення ст.7 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Суд зазначає, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив, протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи на 27 березня 2024 року повідомлений завчасно, своїм процесуальним правом не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у його відсутності суду не надав, своєї позиції щодо обставин вчинення інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-20 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП суду не висловив, а тому наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
За таких обставин суд дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та перешкод для такого розгляду, визначених ч.3 ст.268 КУпАП, не має.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Винуватість ОСОБА_1 у виконанні обов'язків військової служби на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду (під час дії воєнного стану) підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії А3730 № 42 від01 березня 2024 року зафіксовано факт виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 27 лютого 2024 року о 10 год 30 хв обов'язків військової служби у нетверезому стані.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №103 виданим 27 лютого 2024 року, черговим лікарем (фельдшерем) медичного пункту військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_2 , в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (1,65%проміле),огляд проводився за допомогою спеціального технічного придаду «АЛКОФОР307» серійний №Q2201100065,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії А3730 №44від01 березня 2024 року зафіксовано факт виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 28 лютого 2024 року о 09 год 30 хв обов'язків військової служби у нетверезому стані.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічнихзасобів№105виданим28 лютого 2024 року черговим лікарем (фельдшерем) медичного пункту військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_5 , в присутності двох свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,згідно ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп'яніння (1,85%проміле), огляд проводився за допомогою спеціального технічного придаду «АЛКОФОР307» серійний №Q2201100065,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 102від27 квітня2022 року та військовим квитком серії НОМЕР_5 , вид. 02червня1997 року, встановлено,що ОСОБА_1 є солдат, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, з27 квітня2022 року його зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а з 28 квітня2022 року - на котлове забезпечення частини і призначено на посаду навідника відділення охорони 1103 взводу охорони військової частини НОМЕР_6 .
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 206від 08 серпня2022 року та військовим квитком серії НОМЕР_5 , вид. 02червня1997 року, встановлено,що ОСОБА_1 є солдат, переведений на посаду навідника відділення охорони 1101 взводу охорони військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 за № 89від23 січня 2024 року про призначення уповноважених осіб військової частини НОМЕР_1 здійснювати огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння з використанням технічних засобів і тестів.
Винуватість ОСОБА_9 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з керуванням транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя) та у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху підтверджується зібраними та дослідженими у суді доказами та процесуальними документами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №668268 від 29 лютого 2024 року, що складено уповноваженою особою з дотриманням вимог щодо складання протоколу та відомостей, які мають міститися у протоколі, зафіксовано факт керування ОСОБА_9 автомобілем марки ««HYUNDAI TUCSON» та відмова ОСОБА_9 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з керуванням ним транспортним засобом з такими ознаками, із застосуванням технічного засобу відеозапису.
29лютого 2024 року о 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», але від проходження даного огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі.
Відеозаписом подій 29 лютого 2024 року за участю водія ОСОБА_1 зафіксовано факт керування транспортним засобом, а також те, що працівники поліції у зв'язку з явними ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, нестійка хода, почервонінняобличчя, запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак останній від такого огляду відмовився.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_7 , категорії А,А1,В,В1, С,С1.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду від 01 вересня 2023 року в справі № 688/3567/23 3/688/1326/23, залишеною в силі постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Мотиви суду щодо доведення обвинувачення.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або не обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення в умовах особливого періоду таких дій: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.7 Інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, затвердженої Наказом Служби зовнішньої розвідки України 14 серпня 2018 року № 300 у разі виявлення факту або виникнення підозри у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживанні наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцем на території місця проходження військової служби, військових об'єктів, або появи військовослужбовця на території місця проходження військової служби, військових об'єктів у нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння для підтвердження ознак військового адміністративного правопорушення (статті 172-20 КУпАП) такого військовослужбовця направляють до закладу охорони здоров'я на підставі письмового направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (додаток 2) уповноваженої посадової особи.
Також, пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів визначені розділом 2 Правил дорожнього руху України.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідальність за невиконання п.2.5 та п.2.9(а) Правил дорожнього руху України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року о 10 год. 58 хв. по вул. Володимирській поблизу будинка 45, в с. Гриців Шепетівського району Хмельницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON» державний номерний знак НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано із застосуванням технічного засобу відеозапису.
Отже, керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 зобов'язаний дотримуватися Правил дорожнього руху, згідно вимог п.2.5 ПДР мав обов'язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Крім того, п.2.9 (а) Правил дорожнього руху заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не виконавши вимоги п.2.5 та п.2.9 (а) ПДР ОСОБА_10 підлягає адміністративній відповідальності.
Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», зазначає, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 29 лютого 2024 року о 10 год. 58 хв. та як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за ч.1 ст.130 КУпАП, за що він повинен нести адміністративну відповідальність.
Мотиви призначення стягнення.
Визначаючи вид стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 доцільно обрати стягнення, необхідне й достатнє для попередження скоєння нових правопорушень у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини справи, керуючись ст.ст. 33, ч.3 ст.172-20, ст. 130, 283-285 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20, ч.3 ст.172-20, ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанову суду звернути до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК