печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57779/23-к
25 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 року щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 року щодо неповернення тимчасово вилученого майна, вилученого під час проведення 06.12.2023 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Просить зобов'язати відповідальних осіб, а саме - прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та слідчих групи слідчих у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023, негайно повернути майно, вилучене 06.12.2023 року у ОСОБА_4 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон I Phone 13, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного оператора Київстар IMSI: НОМЕР_3 .
В обґрунтування поданої скарги зазначено, що на вилучене майно арешт не було накладено, а відтак тимчасово вилучене майно підлягає поверненню. У той же час, воно не може мати значення речового доказу у кримінальну провадженні, оскільки не відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, тому це майно набуло статусу тимчасово вилученого.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Начальник відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав заяву, у якій зазначив, що підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2 КК України у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 визначено постановою від 05.03.2024 року за слідчими другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. Матеріали кримінального провадження №42023110000000227 від 18.07.2023 для подальшого здійснення процесуального керівництва та копію постанови для виконання направлено до Одеської обласної прокуратури. Просить залишити дану скаргу без розгляду.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що першим відділом процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2 КК України.
У рамках вказаного провадження 06.12.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023 року, справа №757/53304/23-к було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку, згідно протоколу обшуку від 06.12.2023 року, було вилучено майно, в тому числі, те яке заявник просить повернути.
Встановлено, що постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 05.03.2024 року визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2 КК України у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 визначено постановою від 05.03.2024 року за слідчими другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
У відповідності з п. 10 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Главою 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» не визначено територіальну підсудність кримінальних проваджень за вказаними скаргами. В зв'язку з чим при визначенні територіальної підсудності цієї категорії проваджень необхідно керуватись ст. 7, ч. 2 ст. 9 КПК України, а саме у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Як передбачено ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 132 КПК України кримінальні провадження розглядаються місцевим судом, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Здійснивши системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя зазначає, що скарги на рішення, дій чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, повинні подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 28 січня 2020 року по справі №591/3603/19.
В даному провадженні адвокат просить зобов'язати відповідальних осіб, а саме - прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та слідчих групи слідчих у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023, негайно повернути майно, вилучене 06.12.2023 року у ОСОБА_4 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , однак слідчим суддею під час розгляду скарги встановлено, що постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 05.03.2024 року визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2 КК України у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 за слідчими другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, що знаходиться поза межами юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Таким чином, оскільки на час розгляду скарги підслідність у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 було змінено та визначено за органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу повернути.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42023110000000227 від 18.07.2023 року щодо неповернення тимчасово вилученого майна, - повернути.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1