печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13025/24-к
26 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 52022000000000304 від 12.10.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
21.03.2024 року у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 52022000000000304 від 12.10.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи подане клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 у порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 07.06.1992 № 2471-XII, п. п. 1-4, 9 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція), у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 13.07.2023, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї, а саме: 140 (сто сорок) бойових, проміжних патронів, калібру 7,62х39 мм з бронебійно-запалюючою кулею «БЗ»; 1 (один) бойовий, проміжний патрон, калібру 7,62х39 мм, з кулею «ПС» зі сталевим осердям; 116 (сто шістнадцять) бойових, гвинтівкових патронів, калібру 5,56х45 мм NATO: 74 (сімдесят чотири) патрони з оболонковою кулею зі сталевим осердям «НОМЕР_1», 1 (один) патрон з оболонковою кулею зі свинцевим осердям «НОМЕР_2» та 41 (сорок один) патрон з трасуючою кулею.
У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, у період із часу придбання до 13.07.2023, діючи незаконно, з єдиним злочинним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, діючи в порушення вимог Інструкції, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зберігав бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї, а саме: 140 (сто сорок) бойових, проміжних патронів, калібру 7,62х39 мм з бронебійно-запалюючою кулею «БЗ»; 1 (один) бойовий, проміжний патрон, калібру 7,62х39 мм, з кулею «ПС» зі сталевим осердям; 116 (сто шістнадцять) бойових, гвинтівкових патронів, калібру 5,56х45 мм NATO: 74 (сімдесят чотири) патрони з оболонковою кулею зі сталевим осердям «НОМЕР_1», 1 (один) патрон з оболонковою кулею зі свинцевим осердям «НОМЕР_2» та 41 (сорок один) патрон з трасуючою кулею, тим самим вчинив зберігання бойових припасів, які попередньо придбав, без передбаченого законом дозволу.
13.07.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено вказані бойові припаси, після чого його протиправна діяльність була припинена.
Слідчий вважає наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою їх запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні щодо клопотання заперечували та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52022000000000304 від 12.10.2022 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 191 КК України.
19.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- висновком судової балістичної експертизи від 14.03.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Прокурором в судовому засіданні доведено, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, тому ОСОБА_5 без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Разом з тим, слідчий суддя відноситься критично до обґрунтування стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може незаконно впливати на експертів, спеціалістів і свідків з метою відмови або зміни їх показань, оскільки воно носить формальний характер, так як відсутні фактичні обставини в розрізі кримінального провадження, проте все ж відсутність такого ризику стороною захисту не доведено.
Судовим розглядом встановлено, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 не працює, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення, чого також не було спростовано і стороною захисту.
Таким чином, під час судового розгляд встановлено, що є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та матиме можливість перешкоджати швидкому, повному та неупередженому проведенню досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров'я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
При цьому, варто зазначити, що слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту викликано об'єктивною необхідність та ступенем доведених ризиків, що здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання підлягає задоволенню, що зможе не допустити ризики, які б підривали досудове розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному упровадженні 52022000000000304 від 12.10.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 22 год 00 хв по 06 год 00 хв наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000304 від 12.10.2022, а саме до 18.05.2024 включно.
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (місто Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перелік яких необхідно визначити прокурору та письмово повідомити підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного 52022000000000304 від 12.10.2022, до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000304 від 12.10.2022.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення буде проголошено 09-55 год. 28.03.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_11