Запорізької області
30.09.10 Справа № 27/95/10
Суддя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області
про стягнення 2 431 790 грн. 99 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Пожидаєв М.Ю., дов. № 187/22-04 від 22.04.2010 р.
Від відповідача: Сагайдак А.В., дов. б/н від 01.07.2010 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 30.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області повернути предмет лізингу, а саме: (Комбайн зернозбиральний КЗС-11 “Дніпро 350” з жаткою та візком, у кількості 3-х комплектів, рік виробництва:2006, серійний номер: 00836276, 00836280, 00836289) Товариству з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ -позивачу у справі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2010 р. порушено провадження у справі № 27/95/10 та призначено судове засідання на 28.04.2010 р.
Ухвалою суду від 28.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 25.05.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.
Ухвалою суду від 25.05.2010 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 19.07.2010 р.
У судовому засіданні, відкритому 19.07.2010 р. оголошувалася перерва до 30.07.2010 р., для надання сторонами необхідних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 30.07.2010 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 22.09.2010 р.
Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 22.09.2010 р. розгляд справи № 27/95/10, призначений на 22.09.2010 р. об 11 -00 год. відкладався на 30.09.2010 р., у зв'язку з хворобою судді Дроздової С.С.
30.09.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/95/10.
30.09.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив, підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві містяться в матеріалах справи.
30.09.10р. в судовому засіданні надав письмове клопотання в порядку статті 79 ГПК України про зупинення провадження у справі, до розгляду апеляційної скарги у Дніпропетровському апеляційному господарському суді на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/186-10 за позовом ТОВ “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області до відповідача 1 - ТОВ «Технік Машинес Інтернешенел», відповідача 2 -ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна про визнання недійсним договір F150 від 10.06.2008 р.
Суд відхилив клопотання відповідача у справі, як процесуально необґрунтоване, оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач не надав документальних доказів, а саме: ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду Дніпропетровської області про прийняття апеляційної скарги ТОВ «Вільний»до апеляційного провадження та призначення судового засідання.
Клопотання відповідача спрямовано на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Господарським судом встановлено, що 10.06.2008 р. між ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ (лізингодавець) та ТОВ “Вільний” (лізингоодержувач) укладено договір № F150.
Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно, спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.
На підставі акту прийому-передачі від 26.06.2008 р. ТОВ «Технік Мишинес інтернешенел»(постачальник) передав, а лізингоодержувач прийняв наступне майно: комбайн зернозбиральний КЗС-11 «Дніпро 350»з жаткою та візком, у кількості 3-х комплектів, рік виробництва: 2006, серійний номер: 00836276, 00836280, 00836289.
Факт поставки підтверджується договором поставки № F150 від 10.06.2008 р., актом прийому-передачі від 26.06.2008 р., видатковою накладною № COF-000067 від 26.06.2008 р.
Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе наступні платежі:
- операційний збір (одноразова плата за адміністрування): 1,5% бази обчислення лізингових платежів, у т.ч. ПДВ;
- початковий лізинговий платіж: 15 % бази обчислення лізингових платежів;
- щомісячні лізингові платежі, розмір яких зазначено в додатку № 1 до договору фінансового лізингу;
- вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів;
- відшкодування витрат пов'язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу;
- відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе позивач як власник предмета лізингу.
Відповідно до п. 1.2 договору ціна предмета лізингу становить 3 750 000,00 грн. з ПДВ, зазначена ціна є попередньою, бо підлягає остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися при участі цих же сторін та постачальника.
Згідно з п. 2.3.8 договору, щомісячні лізингові платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.
Відповідно до підпункту 3 п. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.
Положеннями ст. 292 ГК України передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.
З вересня 2008 року відповідач не сплачує лізингові платежі у повному розмірі. Останній платіж відповідачем був сплачений 08.12.2008 року.
Позивачем були виставлені рахунки на оплату відповідачем лізингових платежів в сумах по договору, а саме: № 1577/4/ F150 від 25.09.2008 р. на суму 343 280 грн. 09 коп., № 1876/5/ F150 від 25.10.08 р. на суму 115 323 грн. 97 коп., № 2232/6/ F150 від 25.11.08 р. на суму 133 711 грн. 09 коп., № 2552/7/ F150 від 25.12.08 р. на суму 167 847 грн. 63 коп., № 215/8/ F150 від 25.01.09 р. на суму 139 032 грн. 66 коп. На загальну суму 899 195 грн. 44 коп.
На день розгляду справи сума заборгованості склала 899 195 грн. 44 коп.
Відповідно до ч. 7. ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
П.2.3.8 договору -щомісячні лізингові платежі (ІІ) -підставою для здійснення сплати щомісячних лізингових платежів є рахунки-фактури.
П.2.3.14 договору передбачає, що неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє лізингоодержувача від обов'язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на якій він не отримав рахунок, він зобов'язаний заплатити платіж за курсом цієї валюти, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу.
Згідно п. 3.3 договору № F150 -у разі затримки поставки чи неможливості поставки лізингоодержувач не в праві висувати лізингодавцю претензії щодо передачі у користування предмета лізингу. Лізингодавець цим договором передає лізингоодержувачу право на пред'явлення претензій з приводу затримки поставки чи неможливості поставки недоліків предмета лізингу безпосередньо до постачальника предмета лізингу, за винятком претензій з приводу уже заплаченої постачальнику ціни придбання предмета лізингу.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з п. 7.7 договору, лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сплати початкового лізингового платежу.
Відповідно до п. 8.1 договору при відмові лізингодавця від договору згідно з п.п. 7.3, 7.7 дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору.
Згідно п. 8.2 договору, у разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених цим договором, лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення предмета лізингу. У повідомленні зазначається дата, місце та час передачі предмета лізингу, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення предмета лізингу, є акт вилучення предмета лізингу.
Згідно з п. 8.3 договору, після одержання відповідного повідомлення лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок привести предмет лізингу у придатний стан з урахуванням нормального зносу та у строк, вказаний лізингодавцем в повідомленні, повернути предмет лізингу лізингодавцю у вказане ним місце.
17.02.2009 р. за вих. № 208 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про вилучення предмету лізингу, в якому позивач зазначив, що у зв'язку з порушенням ТОВ “Вільний” зобов'язань щодо сплати лізингових платежів протягом досить тривалого строку, по факту отримання даного листа підготувати предмет лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний КЗС-11 «Дніпро 350»з жаткою та візком, у кількості 3-х комплектів, рік виробництва: 2006, серійний номер: 00836276, 00836280, 00836289 та передати його представнику лізингодавця за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Океанська, 12, в строк до 25.02.2009 р.
Також, в листі звернуто увагу на п.8.7 договору -за продовження утримання предметів лізингу ваша компанія буде зобов'язана сплачувати Товариству з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ неустойку в розмірі трикратного щомісячного лізингового платежу, визначеного для місяця, в якому повинно було відбутись повернення предметів лізингу за кожен повний місяць продовження утримування предметів лізингу.
Лист № 208 від 17.02.2009 р. отриманий відповідачем 24.02.2009 р. Будь-яких дій щодо передачі предмету лізингу відповідач не здійснив.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідач не виконав свої господарські зобов'язання визначені договором лізингу, а саме: не здійснював сплату лізингових платежів та не повернув у визначений строк предмет лізингу.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором фінансового лізингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Оскільки відповідач не надав доказів щодо виконання ним зобов'язань, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.
Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33,49, 69,82 -85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільний”, с. Інзівка Приморського району Запорізької області повернути предмет лізингу, а саме: (Комбайн зернозбиральний КЗС-11 “Дніпро 350” з жаткою та візком, у кількості 3-х комплектів, рік виробництва:2006, серійний номер: 00836276, 00836280, 00836289) Товариству з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільний” (72142 Запорізька область Приморський район с. Інзівка вул. Радянська, 8, ЄДРПОУ 31467717, р/р 2600901300360 ЗФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 313935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (04073 м. Київ пр. Московський, 9, оф. 5-402, ЄДРПОУ 34537760, р/р 26007007515000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»в м. Києві, МФО 300379) судові витрати у розмірі 24 317 (двадцять чотири тисячі триста сімнадцять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя С.С. Дроздова
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 01.10.2010р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.