печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9016/24-к
07 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі адвоката ОСОБА_3 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 26.01.2024 про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту у межах кримінального провадження № 12022270350000178 від 27.05.2022 та зобов'язання вчинити дії,
23.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 26.01.2024 про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту у межах кримінального провадження № 12022270350000178 від 27.05.2022 та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на те, що в межах кримінального провадження № 12022270350000178 від 27.05.2022 він звернувся до сторони обвинувачення з клопотанням від 23.01.2024 про доповнення питань на вирішення експертів у ході проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи. Проте 26.01.2024 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що виніс постанову, яку скаржник вважає незаконною, постановленою з порушеннями положень КПК України та такою, що підлягає скасуванню, в наслідок її незаконності та необґрунтованості.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор ОСОБА_4 та слідчий ГСУ НП України ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні скарги посилаючись на письмові заперечення.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення процесуальних дій здійснюється шляхом подання слідчому, дізнавачу, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022270350000178 від 27.05.2022, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
23.01.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого та прокурора з клопотанням у межах кримінального провадження № 12022270350000178 про доповнення питань на вирішення експертів у призначеній комплексній психолого-психіатричній експертизі.
Постановою від 26.01.2024 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 у задоволенні вказаного клопотання відмовив.
Зі змісту постанови вбачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання слідчий вказав, що у клопотанні від 23.01.2024 сторона захисту вказує про необхідність у доповненні питань постановлених експерту у призначеній експертизі, формулювання яких складене за результатами проведених консультацій з відповідними спеціалістами, проте стороною захисту не надано підтверджуючих документів відповідного спеціаліста, з яким здійснювалась консультація з питань призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи.
За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування, а вимоги сторони захисту не містять обґрунтованих підстав для вчинення вказаних ними у клопотанні дій.
Крім того, відповідно до положень ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Тобто слідчий не зобов'язаний, в обов'язковому порядку, задовольнити клопотання.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як зазначено в Узагальненні ВССУ від 12.01.2017 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Одночасно слідчим суддею встановлено, що слідство дійшло висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022270350000178 від 27.05.2022 завершено і стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України для ознайомлення. Таким чином, вимоги скарги сторони захисту спрямовані на проведення слідчих дій, які під час відкриття матеріалів іншій стороні не проводяться.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, заявником не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували підставою для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 7, 9, 22, 26, 40, 220, 223, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Проголошення повного тексту ухвали слідчого судді відбудеться 13 березня 2024 року, о 16:55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1