Справа №522/12115/21
Провадження №1-кп/522/2035/24
21 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №402021163030000024 від 21.05.2021 р., стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудниця Пісчанського району Вінницької області, громадянина України, працюючого директором дочірнього підприємства «Житлове управління «Ренесанс-92», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.252 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
30 червня 2021 року після здійснення автоматизованого розподілу справ в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №402021163030000024 від 21.05.2021 р., відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.252 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 р. призначено судовий розгляд
Розпорядженням від 19.05.2022 р., на виконання доповідної записки помічника судді ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , у зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_6 у відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 13 травня 2022 року по 03 серпня 2023 року, відповідно до наказу голови Приморського районного суду м. Одеси №12-в/тр/с від 13.05.2022 р., для продовження розгляду справи, для дотримання розумних строків розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №522/12115/21 провадження №1-кп/522/299/22.
Повторним автоматизованим розподілом справи між суддями 19.05.2022 р. визначено головуючого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 .
Розпорядженням від 10.11.2023 р., на виконання доповідної записки помічника судді ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , на підставі розпорядження № 6 керівника апарата Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від 01.11.2023 та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №522/12115/21 провадження № 1-кп/522/1179/23.
Повторним автоматизованим розподілом справи між суддями 10.11.2023 р. визначено головуючого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2023 р. вказану справу було прийнято до провадження судді ОСОБА_1 та призначено судове засідання.
19.12.2023 р. до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_3 , у зв'язку із закінченням строку давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, та скасування арешту, який накладено ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.05.2021 року.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.252 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності, та закриття кримінального провадження відносно нього.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та на закриття кримінального провадження відносно нього, у зв'язку із закінченням строку давності, на підставі ст.49 КК України, заявивши при цьому, що цілком розуміє, що такі обставини звільнення його від кримінальної відповідальності не є реабілітуючими відносно нього.
Прокурор у судовому засіданні висловив думку про можливість закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор просив суд залишити цивільний позов без розгляду. Захисник обвинуваченого та обвинувачений просили суд залишити цивільний позов без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, вчиненого за наступних обставин.
На підставі рішення засновника від 03.10.2019 № 3 та наказу (розпорядження) про прийняття на роботу від 04.10.2019 №21-к ОСОБА_3 призначений директором приватної юридичної особи - дочірнього підприємства «Житлове управління «Ренесанс-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 22484458).
Відповідно до п. 3 посадової інструкції директора, він у своїй діяльності керується чинним законодавством, правилами та нормами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» до природно-заповідного фонду України належать ботанічні пам'ятки природи.
Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується, зокрема, шляхом: встановлення заповідного режиму; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів.
Згідно з положеннями статті 28 цього Закону на території пам'яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд» відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Так, за адресою АДРЕСА_3 , розташована ботанічна пам'ятка природи «Тополя канадська», включена до переліку охоронюваних державою пам'яток природи місцевого значення рішеннями виконкому Одеської обласної ради від 03.12.1983 № 682 «Про впорядкування та розширення мережі заповідних територій та об'єктів області» та від 02.10.1984 № 493 «Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду». На момент прийняття останнього вказаного рішення, дерево мало вік 134 роки, діаметр 180 см., висоту 40 м.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 №102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» затверджено «Перелік парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та дерев-ботанічних пам'яток природи, закріплених за КП «Міськзелентрест», серед яких ботанічна пам'ятка природи « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою АДРЕСА_3 .
Приблизно у вересні 2020 року ОСОБА_3 , будучи директором ДП «Житлове управління «Ренесанс-92», яке здійснює управління житловим фондом шляхом утримання та ремонту будинків і прибудинкової території, вирішив провести роботи з обрізання вказаної вище ботанічної пам'ятки природи місцевого значення.
Відповідно до п. 4.17.3, 4.17.4, 4.17.5, 4.17.6, 4.17.7 «Правил благоустрою міста Одеси (текстова частина)», затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI (зі змінами та доповненнями), роботи по обрізанню дерев проводяться відповідно технічних умов. Приватна або юридична особа, яка ініціює проведення обрізання дерев, зобов'язана звернутись до комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради, як спеціалізованого підприємства міста із відповідною заявою щодо наміру проведення обрізання зелених насаджень. У відповідній заяві повинно бути вказаний час та місце проведення робіт, фото фіксація зеленого насадження та інформація ким будуть проводитись вказані роботи. Фахівці КП «Міськзелентрест» впродовж 5-ти робочих днів з моменту надання заяви надають заявнику технічні умови з визначенням виду обрізання та агротехнічних заходів, що сприятимуть нормальному ростові дерева. Фахівці КП «Міськзелентрест» мають право здійснювати контроль по дотриманню технічних умов виконавцем робіт. Отримання технічних умов та узгодження проведення формувального, санітарного й омолоджувального обрізання дерев є обов'язковими для виконання юридичними та фізичними особами на території міста Одеси».
Правила благоустрою території міста Одеси є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території міста Одеси (п. 1 Правил).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження ботанічної пам'ятки природи «Тополя канадська», ОСОБА_3 , в порушення вищевказаних вимог природоохоронного законодавства та правил благоустрою, посадової інструкції, за відсутності правових підстав, без погодження з органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, не звернувшись та не отримавши у комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради технічні умови на обрізання та узгодження проведення формувального, санітарного або омолоджувального обрізання дерева, розуміючи неможливість узгодження обрізання ботанічної пам'ятки природи задуманого виду та обсягу, уникнувши таким чином контролю уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду і КП «Міськзелентрест», діючи умисно, надав вказівку щодо незаконного проведення робіт на вказаному об'єкті природно-заповідного фонду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_11 , з яким ОСОБА_3 від імені ДП «Житлове управління «Ренесанс - 92» укладено договір № 10 від 03.01.2020 на виконання робіт з валки дерев, підрізки гілок дерев на території обслуговування дочірнього підприємства, строком до 31.12.2020, та договір №11 від 03.01.2020 на оренду самоскида для вивозу сміття, строком до 31.12.2020, якого не повідомив про протиправність таких дій та відсутність правових підстав для проведення робіт.
В період з 17 по 27 листопада 2020 року ОСОБА_11 , який залучив до виконання робіт ОСОБА_12 та особу на ім'я « ОСОБА_13 », які були не обізнані про протиправність вказаних дій, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , за вказівкою, під безпосереднім керівництвом та в присутності ОСОБА_3 , здійснили зріз майже до основи 15 скелетних гілок ботанічної пам'ятки природи «Тополя канадська», змінивши її первісний стан та пошкодивши до ступеню припинення росту.
Відповідно до примітки 1 Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», до пошкоджених до ступеня припинення росту належать зрубані дерева, дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків периметра стовбура незалежно від довжини обдиру за висотою стовбура, обпаленою корою понад 50 відсотків периметра стовбура незалежно від висоти розповсюдження обпалу по висоті стовбура, пошкодженою заготівлею живиці корою понад 30 відсотків периметра стовбура, обшморганою кроною більше половини її довжини, обідраними та обламаними скелетними коренями більше половини периметра стовбура, а також повалені дерева та такі, що мають спричинений дією антропогенних факторів нахил більше 30 градусів від вертикальної осі.
Внаслідок вказаних вище кримінально-протиправних дій висота дерева зменшена до 14,2 м (у найвищій частині), висота до перших скелетних гілок - 8 м., довжина коронованих гілок - до 0,1 - 3 м, при цьому виконана обрізка не є омолоджувльною або санітарною.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавством про природно-заповідний фонд, виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області відповідно до «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», прийнятою на виконання статті 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд», розмір завданої державі пошкодженням ботанічної пам'ятки природи шкоди склав 125 466 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, який передбачений ч.1 ст.252 КК України, а саме умисне пошкодження об'єкту природно-заповідного фонду.
Так, відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.252 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.
Відповідно ж до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З огляду на наведене, на час розгляду клопотання захисника обвинуваченого у даному кримінальному провадженні минув трирічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України (далі КПК) встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 8 статті 284 КПК встановлено, що закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує, в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, саме формулювання вказаних положень ст.49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 8 ст.284, свідчить про те, що вони є імперативними та не залежить як від думок учасників судового провадження, так і від розсуду суду. Тому у випадку встановлення усіх обставин, які є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з цих підстав, та при наявності його згоди на це, незалежно від визнання ним своєї вини, то суд зобов'язаний прийняти рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження, незалежно від думок учасників судового провадження.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.02.2023 р. № 735/1121/20, згідно якій визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , за ч.1 ст. 252 КК України є кримінальним проступком, з моменту скоєння якого, а саме з 17 по 27 листопада 2021 р., минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд, враховуючи згоду обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до переконання, що клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню шляхом звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст.252 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК.
При вирішенні позову прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про стягнення з обвинуваченого коштів на користь держави за заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 125 466 гривень, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При цьому ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Втім, зазначених положень прокурором при звернення до суду із цивільним позовом дотримано не було.
Як вбачається з цивільного позову прокурора, при вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, внаслідок зрізу всіх скелетних гілок ботанічної пам'ятки природи «Тополя канадська», пошкодивши її до ступеню припинення росту, державі була завдана шкода у розмірі 125 466 гривень.
При пред'явленні позову прокурор обмежився констатацією фактів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, його наслідків, та завданих збитків, із формальним посиланням на норми статей Конституції України, ЦК України, ЦПК України, КПК України та інших.
Позов не містить обґрунтування і тих обставин, що у даному випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або що такий орган відсутній.
Така позиція узгоджується з висновками Другої судової палати Касаційного кримінального суду, викладеними в постанові від 21 січня 2020 р. (провадження № 51-5135 км 19, справа № 559/55/15-к).
Урегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18 надала наступні висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Відповідно п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Разом з тим положення даної норми застосовується до відкриття провадження в цивільному судочинстві. Враховуючи ті обставини, що цивільний позов прокурора надійшов разом з обвинувальним актом, та на стадії постановлення вироку суд вважає необхідним керуватись нормами ст. 257 ЦПК України, а саме відповідно пункту другого частини першої статті, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з тим, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в інтересах якої виступив прокурор в якості позивача, не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, а отже позовну заяву від імені заінтересованої особи, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню у зв'язку із постановленням кінцевого рішення по справі.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у справі - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.252 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №402021163030000024 від 21.05.2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.252 КК України, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.
Речові докази:
1.CD-R диск білого кольору із написом зеленого кольору «Nanotex», який із зворотної сторони має маркування (07041814)Я, CDR UD80E із відеофайлом «UV_TOPOL TORGOVAIA_2411_02_29») - залишити в матеріалах кримінального провадження;
2.DVD-R диск білого кольору без будь-яких надписів, який зі сторони має маркування DVD-R 11006Т - залишити в матеріалах кримінального провадження;
3.ботанічну пам'ятку природи місцевого значення «Тополю канадську», розташовану за адресою: м.Одеса, вул.Торгова, 17 - вважати повернутою власнику.
Цивільний позов прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про стягнення з обвинуваченого коштів на користь держави за заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 125 466 гривень - залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 24.05.2021 р. у справі №522/10643/21, провадження №1-кс/522/6333/21, на нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2019689251000), яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 , заборонивши його відчуження, - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1