Справа № 522/3620/24
Провадження № 2/522/3821/24
28 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, в тому числі, підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України позов про розірвання шлюбу на загальних підставах може подаватись за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. У випадку, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або відповідача позов про розірвання шлюбу може пред'являтись за домовленістю між подружжям.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
У разі, якщо позивач за свої вибором звертається з позовом в один з декількох визначених у законі судів, він повинен обґрунтувати підстави свого звернення до конкретного суду з наданням доказів, на їх підтвердження.
Обґрунтовуючи підсудність даної справи Приморському районному суд м. Одеси позивач з посиланням на ч. 2 ст. 28 ЦПК України указує, що разом з нею проживає малолітня дитина та позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте, доказів на підтвердження реєстрації свого місця проживання за вказаною адресою суду не надала.
При цьому, як слідує з доданих до позовної заяви матеріалів, а саме копії паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого Крижопільським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.11.2010, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально належить до юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.
Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, оскільки зареєстроване у встановленому порядку місце проживання позивача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Приморського районного суду м. Одеси, позовну заяву слід направити на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст. 27, 31, 187, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б).
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА