Справа № 947/37876/23
Провадження № 1-кс/947/3886/24
21.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164690000065 від 10.11.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, прцюючого монтажником, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 03.09.2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 189 КК України,-
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури та оперативного супроводження ГУ ВБ СБУ в Одеській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42023164690000065 від 10.11.2023 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 353 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у тому, що він, діючи з прямим умислом спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 68 Конституції України та Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, використовуючи умови воєнного стану, попередньо зорганізувались задля вчинення злочину, розподіливши ролі та функції кожного з учасників, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, заздалегідь підготувавши формений одяг, а саме кепки та нарукавні пов'язки з емблемами «Служби безпеки України» та службові посвідчення працівників правоохоронного органу, а саме «Служби безпеки України», задля імітації владних повноважень, з метою вчинення суспільно небезпечних діянь, обрали об'єктом свого злочинного посягання громадянина ОСОБА_8 , переслідуючи мету незаконного заволодіння грошовими коштами останнього, шляхомвимоги передачі майна під погрозою насильства над потерпілим.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , 30.11.2023 року приблизно о 12:30 годині, прибули на транспортному засобі марки «BMW 525», в кузові темно-синього кольору,державний номерний знак « НОМЕР_1 », підшуканого ОСОБА_4 , задля вчинення протиправних дій та їх конспірації, під керуванням останнього, до місця мешкання потерпілого, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та біля 3 під'їзду вказаного будинку, стали очікувати прибуття ОСОБА_8 .
Далі, ОСОБА_9 близько 12:45 годин того ж дня, помітивши потерпілого, наблизився до нього та представився працівником СБУ, при цьому висловивши вимогу пройти з ним, почав словесно погрожувати ОСОБА_8 , в свою чергу останній намагаючись дізнатись причини пред'явлених вимог, відмовився добровільно виконувати їх, внаслідок чого, ОСОБА_9 застосувавши фізичну силу до потерпілого, відчуваючи вседозволеність та безкарність у своїх діях, а також перевагу у віці та фізичному стані, діючи примусово, протиправно та відкрито, проти ОСОБА_10 , заштовхав останнього в салон автомобіля «BMW 525», в кузові темно-синього кольору,державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого їх очікував ОСОБА_4 .
Одразу після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, почав рух на вказаному автомобілі, з метою запобігання спробам ОСОБА_8 його залишити, в свою чергу ОСОБА_9 , силоміць утримуючи потерпілого, з застосуванням фізичної сили, зневажаючи такими загальнолюдськими цінностями, як життя, здоров'я та свобода людини, незаконно позбавивши його волі, разом з ОСОБА_4 почали висувати вимоги передання їм грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, нібито в якості погашення неіснуючих боргових зобов'язань, висказуючи погрози застосування насилля та фізичної розправи щодо ОСОБА_8 ,у разі відмови останнього виконувати їх вимоги. Окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , перебуваючи вкепках та нарукавних пов'язках з емблемами «Служби безпеки України», демонструючи службові посвідчення працівників правоохоронного органу, а саме «Служби безпеки України», імітуючи владні повноваження, пригрозили потерпілому доставленням до територіального центру комплектування військовозобов'язанних осіб, в разі невиконання їх вимог.
В свою чергу ОСОБА_8 , перебуваючи під тиском, сприймаючи вищезазначені погрози, як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, передав ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 300 доларів США, які були у нього були при собі та розуміючи серйозність намірів останніх, перебуваючи в безпорадному стані, повідомив про наявність ще частини коштів у нього вдома за місцем проживання.
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , проти волі ОСОБА_8 , доставили останнього на вищезазначеному автомобілі «BMW 525», до місця проживання останнього та супроводжуючи його разом до квартири АДРЕСА_3 , словесно погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї в разі вчинення опору, придушивши волю потерпілого та таким чином переконавши про рішучість своїх дій, продовжуючи завдавати фізичні та моральні страждання потерпілому ОСОБА_8 , повторно висунули вимогу останньому передати їм грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, при цьому фактично позбавляючи його волі, можливості вільно рухатися та пересуватися, порушуючи недоторканність його житла. В наслідок застосування вказаного фізичного та психологічного насильства,потерпілий ОСОБА_8 , перебуваючи в безпорадному стані, передав грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в сумі 4 700 доларів США, повідомивши, що в квартирі більше коштів не має.
Отримавши зазначені грошові кошти від потерпілого, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , висунули вимогу передачі в подальшому залишку неіснуючого боргу в розмірі ще 15 000 доларів США та наголосили про необхідність їх повернення у найкоротші строки. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , виконавши усі дії, які вважали за необхідне, покинули квартиру потерпілого ОСОБА_8 та вийшовши на вулицю з під'їзду вказаного будинку були затримані співробітниками правоохоронних органів.
За викладених обставин, 01.12.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:
-ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану;
-ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 353 КК України за кваліфікуючими ознаками: самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, пов'язане з використанням форменого одягу та службового посвідчення працівника правоохоронного органу.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 22.03.2024 року.
У зв'язку з тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки до повного, об'єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження необхідно провести комплекс слідчих (розшукових) дій та враховуючи те, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливо запобігати цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення звертається із даним клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, зазначивши, що викладені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що його підзахисний з підозрою не погоджується, проте готовий співпрацювати зі слідством та надавати покази стосовно осіб, які мають відношення до вчинення злочинів. Оскільки його підзахисний має міцні соціальні зв'язки просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 189 КК України.
01.12.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 189 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів стороною обвинувачення підтверджується в сукупності матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України від ГУ ВБ СБУ в Одеській області; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній пояснив, що йому стало відомо про наміри вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме вимагання грошових коштів в розмірі 5000 доларів США невідомими особами, які нібито є (представляються) працівниками СБУ та ТЦК, погрожують мобілізацією та відправленням на бойові дії; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_9 безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, під час затримання у якого в ході особистого обшуку виявлено та вилучено: грошові кошти на загальну суму 5000 доларів США, кепка чорного кольору, з написом «СБ України», з відображенням на лицьовій частині «гербу України - офіційного логотипу СБУ»; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, під час затримання у якого в ході особистого обшуку виявлено та вилучено: кепка чорного кольору, з написом «СБ України» з відображенням на лицьовій частині офіційного логотипу «СБУ» та наліпку наручну з логотипом «СБУ»; протоколом огляду місця події від 30.11.2023, за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого учасники огляду ОСОБА_9 та ОСОБА_4 під відеофіксацію пояснили обставини вчинення ними кримінальних правопорушень, а також в ході якого у останніх вилучені службові посвідчення працівників СБУ; протоколом обшуку від 30.11.2023 транспортного засобу марки «BMW 525», в кузові темно-синього кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », який знаходився у користуванні ОСОБА_4 , в ході якого вилучено: документи посвідчуючі особу ОСОБА_9 , а також сам транспортний засіб; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній пояснив обставини вчинення відносно нього вимагання грошових коштів, а також позбавлення його волі та обставини при яких було затримано двох осіб, які вчинили дані правопорушення; запитом до УСБУ в Одеській області, щодо підтвердження чи спростування інформації про працевлаштування в органах СБУ підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , а також чи видавалось службове посвідчення працівника СБУ з серією та номером НОМЕР_2 . У відповідь на який, отримано відповідь від УСБУ в Одеській області, про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , в органах СБУ не працевлаштовані, а також службове посвідчення працівника СБУ з серією та номером НОМЕР_2 не видавалось; протоколами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в ході проведення яких зафіксовано обставини вчинення злочину підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності..
Отже, долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочинів останнім.
Крім того, питання обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 перевірялася слідчим суддею при обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 28.01.2024 року, в межах строку досудового розслідування.
В подальшому, слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком до 22.03.2024 року, включно.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 189 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, яке імовірно загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суспільно-небезпечний характер інкримінованих підозрюваному злочинів, а також те, що підозрюваний не має постійно місця проживання в м. Одесі, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, не мінімізований та продовжує існувати.
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що продовжує існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на нього впливати з погрозами застосування насильства з метою схилення його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, адже ОСОБА_4 наразі підозрюється, зокрема, у вчиненні злочину, пов'язаного із погрозою застосування насильства, потерпілий безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Також слідчий суддя вважає продовження доведеним стороною обвинувачення існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий за корисливий злочин.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування не видається можливим, у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій, а саме необхідно: отримати висновок експерта щодо раніше призначеної амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, яка призначена 15.02.2024 року до Одеської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», з метою встановлення чи страждає підозрюваний ОСОБА_9 , будь-якою психічною хворобою або затримкою психічного розвитку та якщо страждає, то чи міг він усвідомлювати свої дії, керувати ними при вчиненні зазначеного кримінального злочину, а також з інших питань направлених на встановлення потреби в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру; завершити розсекречення всіх матеріалів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме ухвал Одеського апеляційного суду, долучити належним чином відповідні матеріали до кримінального провадження; здійснити додатковий допит підозрюваного ОСОБА_4 , з вивезенням останнього з ДУ «ОСІ» до СУ ГУНП в Одеській області, з метою встановлення більш детальної інформації про осіб на яких він вказав в ході першочергового допиту та відповідно до наданих показів провести заходи, щодо встановлення вказаних осіб, які відповідно також можуть бути причетні до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
На підставі чого, 21.03.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 5 (п'яти) місяців, а саме до 30.05.2024 року.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.4. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Твердження захисника підозрюваного щодо можливості застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з урахуванням обставин злочинів та продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
4.5. Вирішення питання щодо розміру застави.
При обрані запобіжного заходу слідчим суддею, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначався розмір застави, й наразі слідчий суддя, дослідивши клопотання сторони обвинувачення та беручи до уваги доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про відсутність підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваного.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164690000065 від 10.11.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30.04.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1