Справа № 951/914/23
Провадження №1-кп/951/8/2024
27 березня 2024 року
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 жовтня 2022 року за № 12022211050000197 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
у провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
30.01.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору відповідно до вимог ст. ст. 42, 44-47, 314 КПК України. Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить місця вчинення кримінального правопорушення, розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди та в такому не є зрозумілим формування висунутого обвинувачення. Крім того, у даному кримінальному провадженні не виконано вказівок прокурора, не проведено слідчого експерименту з потерпілим, а обвинувальний акт складений після закінчення двох місяців з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру та такий не скріплений печаткою тощо.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та просили таке задовольнити.
Прокурор Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 висловила свої заперечення щодо заявленого клопотання захисника обвинуваченого. Вважає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, а підстав для повернення наведені у такому відсутні.
Потерпіла в підготовче засідання не з'явилася, 9.01.2024 подала до суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання у даній справі провести без її участі.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, при вирішенні питання чи підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.
Зокрема, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення та передає його до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, тобто є процесуальним документом, яким закінчується досудове розслідування, а обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта.
Суд касаційної інстанції в постанові від 03.07.2019 р. у справі N?273/1053/17 звернув увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення; зобов?язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі у сторону збільшення; повертати за наслідками підготовчого засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
За цих обставин, за наявного нормативного регулювання неповнота, необгрунтованість обвинувального акта, відсутність доказової бази щодо вчинення обвинуваченим дій, які містять ознаки злочинів, не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта, адже на підготовчому засіданні суд не вправі надавати оцінку відсутності чи наявності доказів, оскільки така оцінка може бути здійснена лише під час розгляду кримінального провадження по суті.
Суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає положенням ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, так як не містить належним чином сформульованого обвинувачення, оскільки конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення та не можуть бути предметом дослідження під час підготовчого провадження. Отже, доводи на які посилається сторона захисту щодо повернення обвинувального акту можуть бути предметом дослідження тільки при судовому розгляді.
Статтею 291 КПК України визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
У ньому повно та послідовно викладені фактичні обставини інкримінованого діяння щодо обвинуваченого, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація цього діяння та розмір шкоди.
Також, в обвинувальному акті зазначено інформацію про те, ким та коли складено та затверджено обвинувальний акт.
Всі інші твердження захисника щодо не проведення органом досудового розслідування слідчих дій суд не приймає до уваги, оскільки такі не є підставами для повернення обвинувального акту.
Щодо тверджень захисника про те, що обвинувальний акт складений після закінчення двох місяців з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Тому таке право у сторони захисту було на такій стадії кримінального провадження як досудове розслідування.
Також, суд звертає увагу на те, що згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України суд не уповноважений на стадії підготовчого судового засідання давати оцінку правильності викладених фактичних обставин, оскільки позбавлений можливості дійти до такого висновку об'єктивно без дослідження доказів кримінального провадження.
Тож, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави для повернення обвинувального акту, наведені захисником у клопотанні, свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 376 КПК України
постановив:
відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору.
Повний текст ухвали складено 28.03.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1