Справа № 577/1433/24
Провадження № 3/577/436/24
"20" березня 2024 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Ярмак О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Капустин Яр 1 Астраханської області Російської Федерації, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 11 березня 2015 року Конотопським МРВ УДМС України в Сумській області, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 530479 від 10 березня 2024 року ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона 10 березня 2024 року о 21 год. 00 хв. вчинила сварку, під час якої висловлювалася на адресу ОСОБА_2 , з яким вона проживає однією сім'єю, нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 .
В судове засідання, призначене на 20 березня 2024 року на 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 2), надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 7).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
За таких обставин суд вважає можливим 20 березня 2024 о 10 год. 00 хв. розгляд справи про адміністративне правопорушення провести за відсутності ОСОБА_1 .
Із пояснень ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2024 року, вбачається, що 10 березня 2024 року близько 21 год. 00 хв. між нею та ОСОБА_2 за місцем їх проживання виникла сварка, під час якої вони ображали один одного нецензурними словами. Потім вона вийшла з будинку, а ОСОБА_2 зачинив двері та не впускав її до будинку, у зв'язку з чим вона зателефонувала на лінію «102» та викликала працівників поліції (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно п.п. 1, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 10 березня 2024 року, між ним та ОСОБА_1 10 березня 2024 року близько 21 год. 00 хв. виникла сварка, під час якої вони висловлювалися один на одного нецензурними словами. Потім він вийшов із будинку, а коли повернувся через деякий час, то побачив, що на кухні все було розкидане, а на підлозі лежала розбита банка з варенням. ОСОБА_1 не хотіла заспокоїтися, продовжувала сваритися на нього та погрожувати, а тому він зателефонував до поліції. До приїзду працівників поліції він виставив ОСОБА_1 за двері будинку (а.с. 6)
Відповідно до долученого до протоколу про адміністративне правопорушення рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Колесника С., 10 березня 2024 року о 23 год. 39 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що заявниця ОСОБА_1 викликала поліцію з приводу вчинення домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 з яким вона проживає однією сім'єю, та останній також повідомив про вчинення відносно нього психологічного насильства зі сторони ОСОБА_1 (а.с. 3).
Саме за викликом ОСОБА_1 нарядом патрульної поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області 10 березня 2024 року був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того суд враховує, що стосовно ОСОБА_2 працівниками Конотопського РВП ГУНП в Сумській області 10 березня 2024 року також був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 191410 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом того, що він 10 березня 2024 року близько 21 години по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_1 , якою проживає однією сім'єю, а саме ображав та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілої (а.с. 11).
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2024 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він 10 березня 2024 року о 21 годині за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно співмешканки ОСОБА_1 , а саме: ображав ОСОБА_1 , висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої, та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 12).
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 навіть встановлений факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факт вчинення домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, зокрема, доказів того, що вона 10 березня 2024 року близько 21 години вчинила домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст.173-2, ст. ст. 245, 251, 252, п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: О. М. Ярмак