Справа № 451/398/24
Провадження № 1-кп/451/73/24
іменем України
28 березня 2024 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 451\398\24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів матеріали кримінального провадження № 12024142280000009 від 10.01.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка, Радехівського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи зобов'язаним згідно рішення Радехівського районного суду Львівської області від 19.09.2017 до сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону, починаючи з 24.11.2017 та в подальшому згідно рішення Радехівського районного суду Львівської області від 31.10.2023 до сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого змінено розмір стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень, щомісячно, починаючи з 18.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття, всупереч ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, які зобов'язують батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, маючи прямий умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок щодо сплати аліментів, ухилився від повного та своєчасного виконання судового рішення, будучи працездатною особою та не маючи об'єктивних причин не працювати, що у подальшому призвело до утворення заборгованості по сплаті аліментів в період часу з 02.07.2022 по 20.03.2024 станом на 20.03.2024 у розмірі 46929,70 гривень, що в сукупності складає суму виплати більшої за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому проступку визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним проступку; не оспорюючи фактичні обставини дав показання, що в період з 02.07.2022 по 20.03.2024 не сплачував аліментів, хоча знав про судове рішення, згідно якого він зобов'язаний їх сплачувати з 19.09.2017 та в подальшому з 18.07.2023. Зазначив, що не працює, тому не має коштів оплачувати аліменти, однак зобов'язується працевлаштуватись та сплатити борг; також зазначив, що не сплачував аліменти, бо потерпіла не дозволяла бачитись з дитиною. У вчиненому розкаюється, обставини викладені в обвинувальному акті визнає в повному обсязі. Просить суворо не карати.
Потерпіла в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений в період з 02.07.2022 по 20.03.2024 не сплачував аліментів, сума заборгованості становить 46929,70 грн. Просить обвинуваченого суворо не карати та обмежитись громадськими роботами.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, враховується характеристика, те що він є працездатний, але офіційно не працює.
З урахуванням усіх обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України, що є достатнім для виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.
Крім того, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт та думку потерпілої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Речових доказів та процесуальних витрат не має.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддяОСОБА_7