Справа № 462/2549/24
27 березня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М. розглянувши у матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), -
22.03.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» із скаргою на бездіяльність органу примусового виконання - Залізничного ВДВС у місті Львові ЗМУЮ (м. Львів) в інтересах скаржника ОСОБА_1 звернувся адвокат Посікіра Р.Р. У поданій скарзі просив поновити строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця; зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) скасувати арешт у виконавчому провадженні № 13628227 на все нерухоме майно ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, виданий 07.07.2009, видавник: Залізничний ВДВС ЛМУЮ (індексний номер рішення: 8867129 від 09.07.2009; реєстраційний номер обтяження: 8867129).
Вивчивши матеріали скарги представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , суд приходить до такого висновку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У частині п'ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Тобто, з аналізу наведеного вбачається, що строк звернення до суду із скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
У поданій скарзі на бездіяльність Залізничного ВДВС у місті Львові, скаржник просить поновити строк звернення із такою скаргою до суду, покликаючись на те, що відповідь на запит представника скаржника з приводу з'ясування обставин накладення арешту на майно та інформації на підставі чого був накладений вказаний арешт, незважаючи на зазначення на відповіді вихідної дати 26.12.2023, було отримано 22.02.2024, відтак скарга подається у встановлений ст. 449 ЦПК України, тобто з дня отримання відповіді на запит адвоката, а тому просить поновити строк для її подання.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказуючи на отримання відповіді на запит адвоката, з якої дізнався про допущену органом примусового виконання бездіяльність, 22.02.2024 та покликаючись на дотримання десятиденного строку звернення до суду, скаржник звернувся із скаргою до суду, згідно вхідного штампа канцелярії суду та відмітки підсистеми «Електронний суд», лише 22.03.2024, тобто із пропуском, встановленого ст. 449 ЦПК України, десятиденного строку звернення до суду із скаргою, при цьому, заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, не вказує на наявність поважних причин пропуску такого.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Таким чином, враховуючи те, що скаржником при зверненні до суду із зазначено скаргою пропущено встановлений ч. 1 ст. 449 ЦПК України десятиденний строк та не обґрунтовано поважності причин його поновлення, суд приходить висновку, що подана скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУЮ (м. Львів) підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 126, 449 ЦПК України, суд -
постановив:
скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду.
Суддя: ( підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться у справі № 462/2549/24
Суддя: Б.М.Гедз