Запорізької області
26.08.10 Справа № 24/122/10
Суддя
За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
до відповідачів: 1. Відділу Держкомзему у м. Енергодар Запорізької області (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова,11);
2. Головне управління державного комітету по земельних ресурсах в Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50 (48)
3. Енергодарська міська рада (Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькі області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)
про стягнення суми 5984,89 грн.
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники сторін:
Від позивача - Олійник О.І., дов. №2660 від 27.10.2009 р.;
Від відповідача -1-Бойко Т.А., посвідчення №8-38 від 27.01.2002р.;
Від відповідача -2- Бойко Т.А., дов. №01-10-37/2301 від 25.05.2010р..;
Від відповідача -3- не з'явився;
Від третьої особи - Чоп'як В.М. дов. №01/159 від 26.07.2010р.
Заявлений позов про стягнення з Відділу Держкомзему у м. Енергодар Запорізької області суми 4859,71 грн. вартості користування державним індивідуально визначеним майном.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/122/10. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.05.2010р., 26.07.2010р., 05.08.2010р.,26.08.2010р. Ухвалою суду від 19.04.2010р. на підставі ст. 24 ГПК України до участі у справі залучено іншого відповідача (відповідача-2) -Головне управління державного комітету по земельних ресурсах в Запорізькій області, розгляд справи розпочато заново, а також на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 24/122/10 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області. Ухвалою суду від 26.05.2010р. у порядку ст. 24 ГПК України до участі у справі № 24/122/10 залучено іншого відповідача (відповідача-3) - Енергодарську міську раду, розгляд справи розпочато заново. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжено на один місяць -до 26.08.2010р.
26.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, однак неодноразово надавав заяви про збільшення позовних вимог. Остаточною заявою від 26.05.2010р., яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду, позивач просить стягнути з Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів в Запорізькій області 5984,89грн. - вартість користування за період з 04.09.2006р. по 18.03.2010р. Відділом Держкомзему в м.Енергодарі Запорізької області державним індивідуально визначеним майном. Враховуючи те, що Відділ Держкомзему в м.Енергодарі не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства, стягнення у випадку задоволення позовних вимог, на думку позивача, має відбуватися з рахунків відповідача-2. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 282 “Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому ВП “Запорізька АЕС” в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників.21.12.2005 р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Згідно із свідоцтвом про право власності № 813 від 22.02.2006 р. зареєстроване право державної власності в особі ДП “НАЕК “Енергоатом” на адміністративну будівлю на 200 працівників, загальною площею 4 555,2 кв. м., розташовану в м. Енергодар по вул. Курчатова, 11. Приміщення адміністративного будинку на 200 співробітників, в яких розміщується апарат Відділу Держкомзему, оснащені комп'ютерами, оргтехнікою, укомплектовані меблями (15 інвентарних одиниць первісною вартістю 9659,16грн.). Заселення Відділу відбулося в лютому 2006р. на підставі рішення виконавчого комітету від 17.02.2006р. № 48. З моменту фактичного заселення до адміністративної будівлі ведеться робота в частині узгодження відповідно до діючого порядку передачі вказаної нерухомості до комунальної власності, а також оформлення відносин з користування нерухомим майном, угод про передачу рухомого майна (меблів та оргтехніки), та договорів про відшкодування витрат ВП ЗАЕС за спожиту електроенергію. Згідно з листом ДП “НАЕК “Енергоатом” № 11475/17 від 21.09.2007 р. адміністративна будівля на 200 співробітників не підлягає безоплатній передачі згідно з Законом України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”. ВП “Запорізька АЕС” запропоновано до остаточного вирішення питання щодо механізму передачі адміністративної будівлі на-200 співробітників укласти договори на право користування державним майном (договори оренди нерухомого та рухомого майна). Угода про користування державним індивідуально визначеним майном, розташованим в приміщеннях №403,404 між позивачем та Відділом Держкомзему не укладено. 18.03.2010р. між позивачем та Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області був підписаний договір №75/239-9 від 12.10.2009р. оренди індивідуально визначеного майна, згідно з яким передано в оренду 15 інвентарних одиниць згідно з переліком. Таким чином, позивач вважає, що Відділ Держкомзему у м.Енергодарі з 04.09.2006р. до 18.03.2010р. (дата підписання акту приймання-передачі майна в оренду) безпідставно користувався державним рухомим індивідуально визначеним майном. Із посиланням на ст.75 Господарського кодексу України, ст.ст.317,319,322,1214 Цивільного кодексу України, Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., просить позов задовольнити.
Відповідач -1 та відповідач-2 позов не визнали, просять відмовити в позові у повному обсязі. Зазначають, що 12.10.2009р. між ВП “Запорізька АЕС” та Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області укладено договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна з метою використання майна в роботі Відділу Держкомзему в м.Енергодарі. Розрахунок орендної плати відповідно до Методики може бути застосований за умови існування договірних відносин між орендодавцем та орендарем. Тобто, визначення вартості безоплатно наданих послуг з оренди нерухомого та рухомого майна на підставі Методики є неправомірним. Відділ Держкомзему в м.Енергодар не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства.
Третя особа надала письмові пояснення, відповідно до яких на сьогоднішній день діючі договори оренди державного нерухомого майна, укладені та погодженні регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області з Відділом Держкомзему у м.Енергодар відсутні.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
17.02.2006р. Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради прийнято рішення № 48, згідно з яким розміщено апарат міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи ради в адміністративному будинку за адресою: м.Енергодар, вул.Курчатова,11.
Відповідно до Свідоцтва про право власності № 813 від 19.05.2006 року в цілому адміністративна будівля на 200 працівників, загальною площею 4555,2 кв.м, яка розташована в м.Енергодар Запорізької області, по вул. Курчатова, 11, належить державі Україна в особі Державного підприємства НАЕК “Енергоатом”.
21.05.2009р. позивачем на адресу відділу Держкомзему у м. Енергодар було направлено претензію № 10485/1955 з проханням протягом 7 днів з моменту отримання претензії перерахувати на поточний рахунок ВП “Запорізька АЕС” вартість безпідставного користування державним рухомим майном у сумі 3341,94грн.на підставі ст. 1214 ЦК України.
На момент звернення позивача з позовом до суду між сторонами не було укладено договорів оренди нерухомого та рухомого майна.
12.10.2009р. між відокремленим підрозділом “Запорізька АЕС” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (орендодавець) та Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 75/239-09, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, у кількості 15 одиниць, що перебуває на балансі Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія” Енергоатом” по Відокремленому підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”. Згідно з п.1.2 договору повний перелік майна, що передається за цим договором, міститься в акті приймання-передачі майна до цього договору.
Пунктом 1.4 договору оренди вказано, що майно передається в оренду з метою використання в роботі відділу Держкомзему у м. Енергодар.
Відповідно до акту приймання-передачі майна до договору №75/239-09 від 12.10.2009р., майно у кількості 15 одиниць передане 18.03.2010р.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів в Запорізькій області 5984,89грн. - вартість користування за період з 04.09.2006р. по 18.03.2010р. Відділом Держкомзему в м.Енергодарі Запорізької області державним індивідуально визначеним майном із 15 одиниць на підставі ст.75 ГК України, ст.ст.317,319,322,1214 ЦК України, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р..
Відповідно до ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Судом встановлено, що майно передане на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №48 від 17.02.06 р., тому ст. 1214 ЦК України до спірних відношень не застосовується. Позивач не був позбавлений права укласти відповідні договори оренди ще у 2006 році та отримувати орендну плату.
Всупереч ст.ст.33,34 ГПК України розмір заявленої до стягнення суми позивачем також не доказаний.
Згідно з п.1,п.2 вказаної Методики, саму Методику розрахунку і порядок розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації). Розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна” (Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва).
Таким чином, розрахунок орендної плати відповідно до цієї Методики може бути застосований за умови існування договірних відносин між орендодавцем та орендарем. Визначення вартості безоплатно наданих послуг з оренди нерухомого та рухомого майна на підставі вищезазначеної Методики є неправомірним.
На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення підписано 01.09..2010р.