27.03.2024
ЄУН 337/1538/24
Провадження № 2/337/1000/2024
27 березня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Котляр А.М., розглянувши позовну заяву представника позивача - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -
18.03.2024 представник позивача - адвокат Калінін С.К., який діє і інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить:
- захистити права ОСОБА_1 , як споживача та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. № 88500 від 12.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 13 865,98 грн.;
- стягнути з ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1 156,03 грн.;
- стягнути з відповідача ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою судді від 27.03.2024 відкрито по справі спрощене провадження.
Одночасно з позовною заявою, представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 68395038 від 27.01.2022, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. № 88500 від 12.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 13 865,98 грн.
Також, просить звільнити його, як споживача, від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Встановлено, що заяву подано з порушенням вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028 гривень.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви забезпечення позову фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір складає 605,60 грн.
Заявник ОСОБА_1 не надав до суду квитанції про сплату судового збору та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та висновків Верховного Суду, що викладені у постанові №743/1481/21 від 19.10.2022, обґрунтовуючи це тим, що вимоги у справах за позовами про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосуються кредитних правовідносин, а тому він як споживач фінансових послуг звільнений від сплати судового збору.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В свою чергу ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли судовий збір не сплачується та категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Тобто, за змістом ст. 136 ЦПК та приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов'язком суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Однак у позовній заяві та заяві про забезпечення позову не зазначено яким чином порушуються права позивача, як споживача, при вчиненні нотаріусом виконавчого напису, який оспорюється.
Тому, посилання заявника на постанову Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №743/1481/21 суд відхиляє, оскільки у спірних правовідносинах заявником оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, а не сам кредитний договір чи його складові частини, жодна із сторін кредитного договору не оскаржила його, а спір виник через дії правонаступника стягувача при задоволенні своїх прав про стягнення заборгованості.
Таким чином, клопотання заявника, про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення його позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на який не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у даній справі підлягає сплаті.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, підлягає поверненню.
Керуючись ст. 151, 153, 353 ЦПК України, -
Заяву представника позивача - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: А.М. Котляр