Запорізької області
09.08.10 Справа № 24/226/10
Суддя
За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В)
до Закритого акціонерного товариства “Українська Інноваційна Страхова Компанія “Інвестсервіс” (04665, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, оф. 208) в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства “Українська Інноваційна Страхова Компанія “Інвестсервіс” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 79)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1)
про стягнення суми 23171,42 грн.
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
Від позивача - Хомутов Г.В. (дов. № 32-18 від 05.01.2010р.);
Від відповідача - Коваль А.О. (дов. № б/н від 04.01.2010р.);
Від третьої особи -не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 23171,42 грн., у тому числі, суми 22914,34 грн. страхового відшкодування, суми 223,18 грн. пені, суми 33,90 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/226/10, судове засідання призначено на 09.08.2010р.
09.08.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити на підставах, зазначених у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмові пояснення по суті заявлених вимог не надав.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
15.01.2010 року на перехресті вул. Перемоги -вул. Лермонтова в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Primera, держ. реєстрац. № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем Kia Picanto, держ. реєстрац. № НОМЕР_2, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_4
Постановою Орджонікідзеького районного суду міста Запоріжжя від 28.01.2010р. у справі № 3-308/10, дії водія ОСОБА_1, який порушив п.п. 16.11 Правил дорожнього руху України, визнано протиправними, встановлено, що ДТП сталася з його вини.
Внаслідок ДТП автомобіль Kia Picanto було пошкоджено, що підтверджується довідкою відділу ДАІ про ДТП від 15.01.2010 року.
Внаслідок пошкодження вказаного автомобіля його власнику (ОСОБА_4.) була спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується: протоколом огляду транспортного засобу від 22.01.2010 року; висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди № 8 від 27.01.2010 року, згідно з яким вартість матеріальної шкоди визначено в розмірі 23152,84 грн.
За договором добровільного страхування наземного транспорту № 2187-а/09зп від 17.06.2009 року майнові інтереси ОСОБА_4, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Kia Picanto, застраховані.
Строк дії договору - до 16.06.2010року.
За умовами цього договору позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком “Збитки внаслідок ДТП” з умовою виплати “На базі СТО на вибір страховика” (п.п. 7.1, 17.1, 27.11.2).
Страховим актом № 406-а/10зп від 16.02.2010 року та додатком № 1 від 09.04.2010р. пошкодження в ДТП автомобіля Kia Picanto було визнано страховим випадком, з настанням якого відповідно до умов договору страхування, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
За заявою ОСОБА_4 на виплату страхового відшкодування від 12.02.2010 року, було виплачено страхове відшкодування в сумі 23424,34 грн., факт виплати якого підтверджується платіжними дорученнями № 1036 від 16.02.2010 року та № 2878 від 09.04.2010р.
Страхове відшкодування розраховувалось позивачем відповідно до пункту 27 договору страхування, ст. 9 Закону України “Про страхування”, що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування.
Страхове відшкодування не перевищувало розміру майнової шкоди, визначеної фахівцем - автотоварознавцем, дорівнювало вартості відновлювального ремонту за вирахуванням суми франшизи.
Статтями 27 Закону України “Про страхування” та 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання ... тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодується винною особою.
На підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) НОМЕР_5 від 16.12.2009 року цивільно-правову відповідальність за шкоду спричинену при експлуатації автомобіля Nissan Primera ОСОБА_5 застраховано у ЗАТ “УІСК “Інвестсервіс”.
Строк дії - до 15.12.2010 року. Оскільки третій особі ОСОБА_5 надала право керувати автомобілем Nissan на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, на момент ДТП він мав необхідні для керування цього автомобіля документи, тому третя особа була особою, яка на момент ДТП експлуатувала автомобіль Nissan на законних підставах, а отже його відповідальність була застрахована відповідачем на підставі договору.
Відповідно до ст. 981 Цивільного кодексу України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазначила у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-ІV. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 29 вказаного Закону України, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, ч до місця здійснення ремонту на території України.
22.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (вих. № 721-10 від 22.04.2010 року) додатками до якого надав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування шляхом надіслання рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням, яке було отримано відповідачем 29.04.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 10495596.
За даною заявою позивач здійснив розрахунок суми страхового відшкодування (з урахуванням ліміту відповідальності страховика та за вирахуванням франшизи у розмірі встановленої пунктом 10 договору та пред'явив в межах суми виплаченого страхового відшкодування вимогу відповідачу про відшкодування 22914 грн. 34 коп. суми виплаченого позивачем страхового відшкодування.
Відшкодувавши за договором збитки ОСОБА_4, завдані ОСОБА_1 (ОСОБА_5), позивач став в межах сплаченої суми відшкодування стороною -кредитором у зобов'язанні з відшкодуванням майнової шкоди замість ОСОБА_1, оскільки до позивача перейшло право вимоги відшкодувати заподіяну шкоду від особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За наявності укладеного між відповідачем та ОСОБА_5 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (полісу) НОМЕР_5 від 16.12.2009 р. у позивача виникло право вимоги в порядку регресу на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до відповідача так і до ОСОБА_5 (ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.
Відповідно до ст. 36 цього Закону страховик після розгляду наданих йому документів про ДТП приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування, протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення.
До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, страхове відшкодування не виплатив.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення суми 22914 грн. 34 коп. страхового відшкодування за договором № 2187-а/09зп від 17.06.2009р. обґрунтованою.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення суми 33,90 грн. - 3 % річних також підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України, встановлений обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання своїх зобов'язань в розмірі 223 грн. 18 коп.
Пунктом 37.2. статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Страхове відшкодування є грошовим зобов'язанням. Поняття грошового зобов'язання визначено Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якого грошовим зобов'язанням розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До таких випадків страхове відшкодування не відноситься.).
За невиконання грошового зобов'язання вигляді страхового відшкодування Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та Цивільним кодексом України передбачена відповідальність у вигляді пені, сплати суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми, а також встановлена можливість нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами. Таку відповідальність позивач застосовує до відповідача, а також нараховує проценти за користування чужими грошовими коштами.
Прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування є підставою для застосування пені, а тому позивач за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з виплати страхового відшкодування позивач правомірно нарахував пеню.
Отже, вимога позивача про стягнення пені в сумі 223 грн. 18 коп. підлягає задоволенню.
За таких обставин, позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії “Інвестсервіс” (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, оф. 208, п/р 26506001565002 в РУ ВАТ КБ “Надра” у м. Києві, МФО 320564, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА “Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 57-В; п/р 26502011332557 в ПАТ “ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ банку 21685166, код ЄДРПОУ підприємства 26183400) суму 22914 грн. 34 коп. страхового відшкодування, суму 223 грн. 18 коп. -пені, суму 33 грн. 90 коп. -3 % річних, суму 231 грн. 71 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.08.2010р.
суддя Т.А. Азізбекян
Суддя Т.А. Азізбекян