Справа № 716/400/23
28.03.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законної представниці потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12022262020003230 від 22.10.2022 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України, -
У провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває на стадії судового розгляду кримінальне провадженні, внесене в ЄРДР за №12022262020003230 від 22.10.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки спливає строк дії ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30.01.2024 про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а судове провадження не завершено. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України враховані при застосуванні запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду справи продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти таким ризикам.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представник в судове засідання не з'явилися. Представник потерпілої ОСОБА_8 звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив проводити розгляд справи без їх участі.
Законна представниця потерпілої ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували продовження строку тримання під вартою, з огляду на не доведення прокурором, що ризики, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу не зменшилися і не перестали існувати просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Встановлено, що 22.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020003230 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України.
23.10.2022 ОСОБА_4 , затриманому в порядку ст. 208 КПК України, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.10.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 20.12.2022 до 22.01.2023. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18.01.2023 строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 продовжено до 18.03.2023.
Ухвалами Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14.03.2023, від 25.04.2023, від 16.06.2023, від 11.07.2023, від 07.09.2023, від 31.10.2023, від 07.12.2023, від 30.01.2024 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, зокрема останній раз до 29.03.2024.
Станом на дату звернення прокурора до суду з даним клопотанням розгляд даного кримінального провадження не завершено.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При судовому розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, приймається до уваги, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим судом встановлено, що на даний час потерпіла ОСОБА_7 допитана, проте не всі свідки кримінального провадження, які були очевидцями вчинення даного кримінального правопорушення надали суду показання, отже на даний час наявний ризик впливу на них шляхом залякування, погроз з метою зміни показань, або відмови від дачі показань. Таким чином ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України зменшився , але не перестав існувати.
Крім цього при вирішенні заявленого прокурором клопотання, судом враховується тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання та застосування запобіжного заходу, зокрема, що ОСОБА_4 не має достатньо міцних соціальних зв?язків, оскільки проживає з батьками, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи, хоча й провадження було закрите з нереабілітуючих підстав, що свідчить про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину щодо неповнолітньої особи, за що передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, тому суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що заявлені раніше ризики частково зменшилися, проте продовжують існувати і для їх запобігання, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставним.
Доводи захисника ОСОБА_5 про наявність факторів для відмови у задоволенні клопотання прокурора судом не приймаються до уваги, оскільки об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором доведено, що зазначені вище обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Таким чином у зв'язку з тим, що судовий розгляд даного кримінального провадження з об'єктивних причин до спливу продовженого строку дії застосованого запобіжного заходу не може бути закінченим, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 197 КПК України.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, суд на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначає розмір застави, як умови звільнення обвинуваченого з-під варти.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 194, ч.1 ст.197, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 27.05.2024.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити негайно обвинуваченому, прокурору, а також направити Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_9