Справа № 643/3243/23
Провадження № 2/643/91/24
28.03.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 : ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_5
до ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_6
про стягнення 957 990, 00 доларів США,
та за позовом ОСОБА_5
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_6
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3
про стягнення 957 990, 00 доларів США,
ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 957 990, 00 доларів США.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 26.02.2020 року між позивачем, від імені якого діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу 1 045 000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути у строк до 26.02.2021 року. 29.12.2020 року між позивачем, від імені якого на підставі довіреності від 29.12.2020 діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір про розірвання договору позики від 26.02.2020. Оскільки позивачу про факт укладання 29.12.2020 року Договору про розірвання договору позики нічого відомо не було, грошові кошти у розмірі 957 990, 00 доларів США відповідачем повернуті не були, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.05.2023 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
19.05.2023 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.05.2023 відкрито провадження у справі № 643/3243/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, на підставі ст. 53 ЦПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , підготовче засідання призначено на 22.06.2023 року.
07.06.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов.
20.06.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання, відповідно до змісту якого він просить суд:
- позовну заяву ОСОБА_5 залишити без руху;
- витребувати у позивача оригінал Договору позики від 26.02.2020;
- витребувати у позивача оригінал розписки про отримання ОСОБА_1 за Договором позики від 26.02.2020 грошових коштів.
21.06.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позов.
22.06.2023 року представником третьої особи подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У підготовчому засіданні 22.06.2023 року судом розглянуто клопотання представника відповідача про продовження процесуальних строків для подання відзиву на позов та на підставі ст. 127 ЦПК України протокольною ухвалою вирішено його задовольнити.
Також у підготовчому засіданні 22.06.2023 року судом розглянуто клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та протокольною ухвалою вирішено відмовити в його задоволенні.
За наслідками підготовчого засідання від 22.06.2023 протокольною ухвалою судом було позивачу строк для подання відповіді на відзив до 04.07.2023, встановлено відповідачу строк до 17.07.2023 для подання заперечень на відповідь на відзив, на підставі ч. 3 ст. 189 ЦПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 643/3243/23 на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20.07.2023 року.
19.07.2023 року представником позивача подано до суду заяву про зміну предмета позову.
У підготовче засідання 20.07.2023 року ані позивач, ані його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 20.07.2023 року судом розглянуто клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та вирішено відмовити в його задоволенні.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023 вирішено:
- відмовити у прийнятті заяви представника позивача - адвоката Цимбалюк С.В. від 19.07.2023 про зміну предмета позову.
- на підставі ст. 53 ЦПК України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 ;
- відкласти підготовче засідання на 21.08.2023 року о 11:30 год.;
- в порядку ч. 6 ст. 95 ЦПК України витребувати у позивача ОСОБА_5 оригінал договору позики від 26.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., реєстровий № 591;
- в порядку ст. 84 ЦПК України витребувати у позивача оригінал розписки про отримання ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 26.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., реєстровий № 591.
Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмета позову суд виходив з наступного.
Пунктами 1, 2 частини другої, частинами третьою, четвертою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не забезпечать чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Первісна позовна заява обґрунтована тим, що 26.02.2020 року між позивачем, від імені якого діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу 1 045 000 доларів США, як і відповідач зобов'язався повернути у строк до 26.02.2021 року. 29.12.2020 року між позивачем, від імені якого на підставі довіреності від 29.12.2020 діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір про розірвання договору позики від 26.02.2020. Оскільки позивачу про факт укладання 29.12.2020 року Договору про розірвання договору позики нічого відомо не було, грошові кошти у розмірі 957 990, 00 доларів США відповідачем повернуті не були, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 957 990, 00 доларів США за Договором позики від 26.02.2020.
Разом з цим, у заяві про зміну предмета позиву позивач посилається на те, що 26.02.2020 року між позивачем, від імені якого діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу 1 045 000 доларів США, як і відповідач зобов'язався повернути у строк до 26.02.2021 року. 29.12.2020 року між позивачем, від імені якого на підставі довіреності від 29.12.2020 діяв його представник ОСОБА_6 , та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір про розірвання договору позики від 26.02.2020. Оскільки позивачу про факт укладання 29.12.2020 року Договору про розірвання договору позики нічого відомо не було, грошові кошти у розмірі 957 990, 00 доларів США відповідачем повернуті не були, позивач вбачає у діях свого представника ОСОБА_6 та відповідача зловмисну домовленість, оскільки фактично ОСОБА_6 та ОСОБА_1 діяли недобросовісно та на шкоду інтересам позивача, а відтак позивач просить суд стягнути зі свого представника ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 26.02.2020 у розмірі 957 990, 00 доларів США.
За таких обставин, позивач всупереч ст. 49 ЦПК України одночасно змінив як підставу, так і предмет позову, оскільки фактично заявив вимоги до іншого відповідача та з інших підстав, враховуючи відсутність між позивачем та його представником ОСОБА_6 договірних правовідносин за Договором позики від 26.02.2020.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 20.07.2023 суд відмовив у прийнятті заяви представника позивача - адвоката Цимбалюк С.В. від 19.07.2023 про зміну предмета позову.
На вищевказану ухвалу представником позивача було подано апеляційну скаргу, і ухвалою від 07.08.2023 Харківський апеляційний суд витребував з Московського районного суду м. Харкова матеріали справи № 643/3243/23.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 зупинено провадження у справі № 643/3243/23 до перегляду Харківським апеляційним судом ухвали Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21.09.2023 ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023 в частині відмови у прийнятті заяви представника позивача про зміну предмету позову залишено без змін.
28.09.2023 року справа № 643/3243/23 надійшла до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2023 поновлено провадження у справі № 643/3243/23, підготовче засідання призначено на 15.11.2023 року.
30.10.2023 року позивач подав до Московського районного суду м. Харкова окремий позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики від 26.02.2020 у розмірі 957 990, 00 доларів США, тобто з тими ж самими підставами та з тим же самим предметом, які були вказані позивачем у заяві від 19.07.2023 про зміну предмета позову, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.09.2023.
15.11.2023 року представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі.
15.11.2023 року підготовче засідання відкладено на 27.12.2023 року.
24.11.2023 року Московський районний суд м. Харкова (суддя Харченко А.М.) відкрив провадження у справі № 643/11534/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики від 26.02.2020 у розмірі 957 990, 00 доларів США, тобто з тими ж самими підставами та з тим же самим предметом, які були вказані позивачем у заяві від 19.07.2023 про зміну предмета позову, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.09.2023. Розгляд вказаної справи призначено на 24.01.2024 року.
26.12.2023 року у справі № 643/3243/23 представником позивача подано клопотання про об'єднання справи № 343/3243/23 разом зі справою № 643/11534/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики від 26.02.2020 у розмірі 957 990, 00 доларів США, тобто з тими ж самими підставами та з тим же самим предметом, які були вказані позивачем у заяві від 19.07.2023 про зміну предмета позову, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.07.2023, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.09.2023.
Протокольною ухвалою від 27.12.2023 суд відмовив представнику позивача у задоволенні клопотання про об'єднання справи № 643/11534/23 разом зі справою № 643/3243/23.
У підготовчому засіданні 27.12.2023 року представник позивача не заперечував проти призначення справи до судового розгляду по суті, зазначивши, що оригінал Договору позики від 26.02.2020 буде наданий суду під час розгляду справи, а про повернення коштів розписки не складалось.
У підготовчому засіданні 27.12.2023 року представник відповідача та представник третьої особи-1 також не заперечували проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27.12.2023 закрито підготовче провадження у справі № 643/3243/23 та призначено її до судового розгляду по суті на 14.02.2024 року.
Разом з цим, ухвалою Московського районного суду м. Харкова (суддя Харченко А.М.) від 24.01.2024 справу № 643/11534/23 об'єднано зі справою № 643/3242/23, присвоївши їм один номер - 643/3243/23, та передано її на розгляд судді Новіченко Н.В.
Позивач та його представник у судове засідання 14.02.2024 року не з'явилися, при цьому представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи ОСОБА_3 у судове засідання 14.02.2024 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 14.02.2024 року суд дійшов висновку про необхідність повернення зі стадії розгляду по суті справи № 643/3243/23 до стадії підготовчого провадження, враховуючи наступне.
Так, як зазначалось судом вище, у підготовчому засіданні 27.12.2023 року у справі № 643/3243/23 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання справи № 643/3243/23 разом зі справою № 643/11534/23, яка перебувала у провадженні судді Харченко А.М., і ухвалою від 27.12.2023 закрив підготовче провадження у справі № 643/3243/23 та призначив її до судового розгляду по суті.
Однак, після цього ухвалою Московського районного суду м. Харкова (суддя Харченко А.М.) від 24.01.2024 справу № 643/11534/23 об'єднано зі справою № 643/3242/23, присвоївши їм один номер - 643/3243/23, та передано її на розгляд судді Новіченко Н.В.
При цьому, справа № 643/3243/23 перебуває на стадії судового розгляду, тоді як у справі № 643/11534/23 підготовче провадження не проведено.
Відтак, подальший судовий розгляд без повернення на стадію підготовчого провадження призведе до порушення процесуальних прав учасників справи, які відповідно до вимог ЦПК України вони мають право реалізувати лише на стадії підготовчого провадження.
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:
"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив:
"Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв'язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".
ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 справа № 204/6085/20, суд першої інстанції за наявності обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 343/346/23.
Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
При цьому судом враховано, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У зв'язку з цим, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 року було вирішено перейти зі стадії розгляду по суті справи № 643/3243/23 до стадії підготовчого провадження; встановлено відповідачу-1 ОСОБА_1 строк до 01.03.2024 року включно для подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 957 990, 00 доларів США, оформленого відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України; забезпечити надіслання (надання) іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; встановлено позивачу строк до 11.03.2024 року включно для подання суду відповіді на відзиви ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 957 990, 00 доларів США, в порядку ст. 179 ЦПК України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , а також третій особі ОСОБА_3 ; встановлено відповідачу-1 ОСОБА_1 та відповідачу-2 ОСОБА_6 строк до 22.03.2024 року включно для подання до суду заперечень на відповідь на відзив на позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 957 990, 00 доларів США, та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив іншим учасникам справи; встановлено третій особі ОСОБА_3 строк до 22.03.2024 року включно для надання пояснень щодо позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 957 990, 00 доларів США в порядку ст. 192 ЦПК України з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.
29.02.2024 року відповідачем-1 подано до суду відзив на позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 957 990, 00 доларів США.
У підготовче засідання 28.03.2024 року позивач та його представник не з'явилися, проте представником позивача 27.03.2024 року подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він не може з'явитися до суду у призначений час з підстав проходження медичного обстеження його сина, 2010 року народження, який наразі проживає разом з представником позивача та перебуває на його утриманні (мати дитини проживає окремо власним життям), в тому числі необхідності здавання цього дня відповідних аналізів у медичній установі.
У підготовчому засіданні 28.03.2024 року представники відповідача-1 та третьої особи ОСОБА_3 категорично заперечували проти задоволення поданого представником позивача клопотання та просили суд відмовити у його задоволенні, оскільки справа перебуває на розгляді суду тривалий час і представник позивача мав всі можливості для того, щоб скористуватися наданими йому процесуальними правами.
Розглянувши подане представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 198 ЦПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд неодноразово надавав можливість позивачу та його представнику реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника позивача та подальшого відкладення підготовчого засідання.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, позивач та його представник належним чином повідомлені про час і місце підготовчого засідання, суд вважає за можливе провести підготовче провадження за відсутності позивача та його представника, які мали достатньо можливостей та часу для подання до суду всіх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також відповідних заяв та клопотань.
При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Також, у підготовчому засіданні 28.03.2024 року судом розглянуто клопотання представника відповідача-2 ОСОБА_6 від 24.01.2024 року, відповідно до змісту якого він просить суд витребувати у позивача оригінал Договору позики від 26.02.2020, оригінал розписки про отримання ОСОБА_1 за Договором позики від 26.02.2020 грошових коштів, та вирішено відмовити у його задоволенні, оскільки ухвалою від 20.07.2023 вже вирішувалось аналогічне клопотання представника відповідача-1 про витребування у представника позивача означених документів відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України.
При цьому, розглянувши подане 24.01.2024 року представником відповідача-2 ОСОБА_6 клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 91 ЦПК України унормовано, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача-1 та представник третьої особи не заперечували проти задоволення означеного клопотання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача-2 задовольнити та викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_7 .
Вирішуючи питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд зазначає наступне.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача-1 та представник третьої особи ОСОБА_3 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду по суті, зазначили, що усі докази подані, клопотання відсутні.
У підготовче засідання 28.03.2024 року представник відповідача-2 не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Під час підготовчого провадження судом проведено відповідні дії, які передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Також, у підготовчому засіданні встановлено, що інших процесуальних клопотань учасниками справи не заявлялось, підстав для відкладення підготовчого засідання немає.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 189, 198, 200, 260, 261 ЦПК України, суд,-
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 643/3243/23 до судового розгляду по суті на 16.04.2024 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38Є, каб.48).
2. Викликати у судове засідання учасників справи, їх представників, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 62 ЦПК України.
3. Явку учасників справи у судове засідання визнати обов'язковою.
4. Викликати у судове засідання свідка ОСОБА_7 .
5. Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦПК України попередити свідка ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду (ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України).
6. Відповідно до статті 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
7. Сторони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко