Справа № 629/1830/24
Провадження № 1-кс/629/413/24
28 березня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023221110000318 від 19.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
Слідчий Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 незаконно, а саме всупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.02.2024, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбала психотропну речовину - метамфетамін, яка відповідно до Списку № 2 Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовий і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, з метою подальшого її незаконного збуту іншим особам. 13.02.2024 о 15-33 ОСОБА_6 перебувала на першому поверсі лікарні Лозівського ТМО «Поліклініка №1», що розташована за адресою: будинок АДРЕСА_3 , тобто у місці масового перебування громадян, де незаконно зберігала при собі вказану психотропну речовину, маючи прямий умисел на її незаконний збут.
13.02.2024 о 15-34, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи з метою збуту психотропної речовини - метамфетаміну, перебуваючи у вищевказаному місці, зустрілась із ОСОБА_7 , який здійснював оперативну закупку психотропної речовини.
Далі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконний збут психотропних речовин,- усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою збуту, перебуваючи у вказаній лікарні, тобто у місці масового перебування громадян, отримала від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 200 гривень, після чого передала останньому медичний шприц із рідиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін.
Таким чином ОСОБА_4 за 200 гривень продала ОСОБА_7 , тобто незаконно збула, психотропну речовину - метамфетамін, маса якої в перерахунку на масу сухого залишку становить: 0,0277 г.
За даним фактом внесено відомості до ЄРДР за №12023221110000318 від 19.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, враховуючи встановленим існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників справи, дослідивши докази, надані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, не працює, тобто не має соціально-сталих зв'язків, а тому, знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватись від слідства та суду. Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку;
- підозрюваній відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, а тому, з метою уникнення кримінального покарання, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може впливати на свідків;
- підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом не з'явлення за викликом до слідчого, прокурора, суду та необґрунтовано затягувати строк досудового слідства;
- підозрювана, вчинивши злочин з корисливого мотиву, не маючи офіційних джерел доходів, перебуваючи на свободі, може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану зі збутом наркотичних засобів, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також, що застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. При цьому враховується, що підозрювана не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, який дорівнює п'ятдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 грн. (50 х 3028 грн. = 151400 грн.).
Керуючись ст. 177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів включно, а саме до 26.05.2024, взявши під варту з зали суду.
Визначити заставу в сумі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, яка підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача: 26281249, банк отримувача: ДКС України м. Київ, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на неї наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваній.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1