Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/215/24
провадження №2-з/624/6/24
іменем України
смт. Кегичівка 28 березня 2024 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі
головуючого судді Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Легостаєвої К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
відповідач: приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»,
третя особа: акціонерне товариство «Харківобленерго»,
До Кегичівського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позову про визнання договору недійсним, підприємницьку практику відповідача нечесною та агресивною, а нарахований борг - безпідставним, в які просить, заборонити ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» вчиняти дії, направлені на припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням.
Також вказує, що ціна майбутнього позову 50 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначається, що на даний час заявник збирає докази для підготовки і належного обґрунтування своїх позовних вимог для пред'явлення позову про захист прав споживача.
В свою чергу ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» можуть вжити заходів, щодо припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 з підстав, які будуть оспорюватися заявником в судовому порядку, що в свою чергу може ще в більшому обсязі порушувати права заявника та істотно ускладнить їх поновлення у разі прийняття судом рішення на її користь.
Зазначені ризики підтверджуються документом під назвою «попередження №9025526 від 11 березня 2024 року про припинення постачання електричної енергії за заборгованість», з якого вбачається, що 01 квітня 2024 року, у зв'язку із надуманою заборгованістю у розмірі 5869,76 грн домоволодіння заявника може бути відключене від життєво необхідного ресурсу-електричної енергії.
З метою недопущення додаткового порушення прав заявника та збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті, вважаємо за необхідне забезпечити майбутній позов шляхом заборони ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» вчиняти дії, направлені на припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням того, що між сторонами вбачається спір, предметом якого є захист прав споживача послуг з постачання електричної енергії, заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, носять тимчасовий характер і покликані унеможливити настання обставин, за яких можуть бути додатково порушені права заявника як споживача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Підставою для припинення електропостачання до домоволодіння є заборгованість, яка є спірною та недоведеною в судовому порядку, про що свідчать ухвали Кегичівського районного суду від 30 січня 2024 року про скасування судового наказу та від 20 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 624/53/24, а тому майбутній позов стосується оскарження такої заборгованості зі сторони позивача.
При цьому, вжиття забезпечення у даній справі до вирішення спору по суті, не призведе до будь-яких обмежень прав як відповідача, так і третьої особи, оскільки слугуватиме суто заходом запобігання порушень прав позивача. Заявлені заявником заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими нею позовними вимогами, адже їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушує будь-яких прав відповідача чи третьої особи.
Крім того просить звільнити заявника, як споживача, від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відтак, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід розглядати без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Положеннями частини 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПУ України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з аналізу норм цивільного процесуального законодавства, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації у майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як вбачається з обґрунтування заяви, змістом майбутніх позовних вимог є:визнання договору недійсним, підприємницьку практику відповідача нечесною та агресивною, а нарахований борг - безпідставним, ціна майбутнього позову - 50 000 грн.
Заявником також зазначено, що майбутній позов стосується оскарження заборгованості зі сторони позивача.
Так, з урахуванням зазначених заявником майбутніх позовних вимог, вбачається, що позивач має намір припинити договірні відносини із відповідачем та у разі задоволенні майбутньої позовної вимоги про визнання договору недійсним, позивач не буде користувачем наданих послуг відповідача. Також позивач вважає практику відповідача нечесною та агресивною, ціна майбутнього позову - 50 000 грн.
Відповідно до наданого до заяви попередження №9025526 від 11 березня 2024 року, вбачається, що споживача ОСОБА_1 попередження про необхідність сплатити борг у сумі 5869,76 гривень для запобігання відключення ПрАТ «Харківобленерго».
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 20 березня 2024 року заяву ПрАТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за клопотанням представника позивача залишено без розгляду.
Отже наявність боргу спростовується.
З урахуванням, вищевикладеного, суд вважає, що вид забезпечення позову, не відповідає змісту майбутніх позовних вимог, а доводи зазначені в заяві та матеріали не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому у разі пред'явлення позову, оскільки позивач, як вбачається з майбутніх позовних вимог бажає визнати договір недійсним, а дії відповідача нечесними та агресивними.
Суд враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності зявником не доведено.
Крім того, застосування заходу забезпечення має бути співмірним і відповідним заявленим позовним вимогам, а така співмірність та відповідність так само не встановлена.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
Що стосується клопотання про звільнення від сплати судового збору, то оскільки майбутня позовна заява пов'язана з порушенням прав споживачів, тому на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» заявник звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд
Звільнити ОСОБА_1 , як споживача, від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду або через Кегичівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Н.М. Куст