справа № 953/9958/23
провадження № 2-а/619/15/24
28 березня 2024 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Остропілець Є.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зупинки транспортного засобу протиправними,-
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26.02.2024 справу №953/9958/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зупинки транспортного засобу протиправними, передано за підсудністю на розгляд до Дергачівського районного суду Харківської області.
27.03.2024 дана справа надійшла до Дергачівського районного суду Харківської області та за результатами автоматизованого розподілу була передана в провадження судді Остропілець Є.Р.
У вказаному адміністративному позові позивач ОСОБА_1 просить: визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зупинки автомобіля «ЗАЗ-ДЕО», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яке мало місце 18.09.2023 на вул. Журавлівська Набережна, 2 у м. Харкові, які є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ та відповідно визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія автомобіля «ЗАЗ-ДЕО», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яке мало місце 18.09.2023 на вул. Журавлівська Набережна, 2 у м. Харкові, які є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ.; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Розглянувши питання можливості прийняття до провадження даної адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
З тексту позову вбачається, що позивач оскаржує протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №516601 від 18.09.2023, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Положеннями статті 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Отже, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення незаконним не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 760/9462/16-а (постанова від 10.05.2018р.), сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Під час розгляду іншої адміністративної справи № 712/7385/17 (постанова від 13.03.2019р.) Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
Разом з тим, у відповідності до п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, вимога про визнання протиправними дій працівників поліції щодо складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і тому, слід відмовити у відкритті провадження.
Згідно ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідність та законність дій щодо складання протоколу відповідачем має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.
Таким чином, питання щодо законності складання протоколу про адміністративне правопорушення вирішується судом, який розглядає справу про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному КУпАП.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №516601 від 18.09.2023, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незаконним є предметом дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення та не можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевказане, підстави для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, оскільки заявлені вимоги позивачем підлягають розгляду за правилами КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.2, 4, 19, 170 КАС України суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зупинки транспортного засобу протиправними, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Є. Р. Остропілець