05.10.2010 Справа № 18/60
За позовом Приватного підприємства „Компанія „Болена”, м. Чернівці
до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Мукачево
про стягнення 46 421 грн. 10 коп.,
та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Мукачево
до Приватного підприємства „Компанія „Болена”, м. Чернівці
про визнання недійсними додаткових угод від 17.12.2009 року та від 11.02.2010 року до договору поставки від 01.01.2009 року,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним)-Венгринюк С.В., представник за довіреністю від 25.08.2010 року;
Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) -
ОСОБА_1, приватний підприємець;
ОСОБА_3, представник за довіреністю від 24.08.2010р.;
СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Компанія „Болена”, м. Чернівці заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Мукачево про стягнення 46 421 грн. 10 коп. Ухвалою господарського суду від 26.08.2010 року судом прийнято зустрічну позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Мукачево до Приватного підприємства „Компанія „Болена”, м. Чернівці про визнання недійсними додаткових угод від 17.12.2009 року та від 11.02.2010 року. до договору поставки від 01.01.2009 року.
У судовому засіданні 09.09.2010 року за клопотанням сторін судом оголошувалась перерва до 23.09.2010 року відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Приватним підприємством „Компанія „Болена” та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 договору поставки б/н від 01 січня 2009 року, позивачем було поставлено металопластикові віконні та дверні конструкції, проте в порушення умов договору щодо оплати поставленої продукції, відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі та допустив заборгованість за поставлений товар. 17.12.2009 року та 11.02.2010 року між сторонами було укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року, якими за наслідками звірки взаєморозрахунків було зафіксовано наявну заборгованість та узгоджено графік погашення заборгованості. Проте таке погашення у повному обсязі здійснено не було, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду та просить стягнути суму 4 455 Євро, що станом на момент подачі позову становить 46 421,1 грн. заборгованості за поставлений товар.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
Уповноважений представник позивача просить задоволити позов, обґрунтовуючи свої позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами та поясненнями по суті спору з уточненнями позовних вимог. Зокрема вказує, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань обумовлених договором поставки від 01 січня 2009 року в частині проведення оплати за поставлену продукцію за період виконання замовлень відповідача, які поступили з травня 2009 року по січень 2010 року (розгорнутий розрахунок заборгованості), при цьому суму позовних вимог уточнив і просить стягнути 42 086,10 грн. заборгованості за поставлені металопластикові конструкції. За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги.
Під час судового розгляду відповідач та його уповноважений представник проти позовних вимог заперечили у повному обсязі з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов та додаткових поясненнях по суті спору з доданням підтверджуючих документів. Зокрема стверджують, що відповідно до умов договору поставки від 01.01.2009 року за спірний період (на який покликається позивач) відповідачем було зроблено 18 замовлень на поставку продукції, які було повністю оплачено на загальну суму 103 935 грн., про що подано виписку з банку про проведення платежів, решта замовлень, на які вказує позивач у своєму розрахунку з травня 2009 року по січень 2010 року, нею не замовлялись та не отримувались. Факт отримання замовленого товару як це і передбачено договором оформлявся актами прийому передачі доставлених замовлень, між тим, такі акти в усіх випадках нею підписувались в одному екземплярі і залишались у представника позивача, який доставляв вантаж. В частині доводів заявника щодо підписання акту звірки від 17.12.2009 року про наявність боргу за вказаним договором поставки в сумі 4 743 Євро (що по курсу НБУ на час звіряння становить 55 019 грн.) та підписання у зв'язку з цим 17.12.2009 року та 11.02.2010 року додаткових угод №1 та №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року, якими за наслідками звірки взаєморозрахунків було зафіксовано наявну заборгованість та узгоджено графік погашення заборгованості, п/п ОСОБА_1 пояснила, що в грудні 2009 року до неї в офіс прийшли 3 чоловіки спортивної тілобулови та представились юристами ПП „Компанія „Болена” та стали вимагати переоформлення на їх ім'я належного їй нерухомого майна, проте після її заперечень та переговорів з керівництвом вони надали для підписання два екземпляри акту звірки розрахунків та додаткової угоди №1 до договору поставки від 01 січня 2009 року (без жодного розшифрування виникнення боргу, як зі сторони постачальника так і замовника) і після їх підписання усі ці документи забрали. За аналогічних обставин та причин було підписано і додаткову угоду №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року. Водночас вказує, що правовідносини з позивачем щодо поставки металопластикових конструкцій мали місце і до укладення договору поставки від 01 січня 2009 року, при цьому зазначає, що в той час були незначні затримки з оплати за поставлену продукцію, пов'язані з несвоєчасною їх оплатою клієнтами, проте такі заборгованості були погашені нею повністю з послідуючими платежами. Між тим, незважаючи на повну оплату поставленого товару, менеджери Приватного підприємства „Компанія „Болена” вже намагались безпідставно донарахувати до оплати курсову різницю у зв'язку з різким збільшенням курсу євро та пеню за затримку оплати (акт звірки від 29.05.2009 року). Зважаючи на це, покликаючись на положення ст.ст. 179, 189 ГК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.ст. 1, 54, 60, 83 ГПК України п/п ОСОБА_1 звернулася до господарського суду до початку розгляду даної справи по суті з зустрічним позовом до Приватного підприємства „Компанія „Болена”, м. Чернівці про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки від 01.01.2009 року.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
Під час вирішення спору уповноважений представник Приватного підприємства „Компанія „Болена” проти зустрічних позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав наведених у письмовому поясненні по суті зустрічної позовної заяви з мотивів їх безпідставності.
У ході розгляду справи судом було неодноразово витребувано у ПП „Компанія „Болена” належні докази викладених в позові обставин, в тому числі щодо виникнення у відповідача заявленої до стягнення суми боргу за поставлений товар згідно договору поставки від 01.01.2009 року (зокрема в частині поставки відповідачу обумовленого товару (належним чином завірені докази про відвантаження та отримання товару), проте такі вимоги суду виконано не було. В судових засіданнях 26.08.2010 року, 09.09.2010 року та 05.10.2010 року уповноважений представник ПП „Компанія „Болена” вказав, що такі докази були в наявності, проте на даний час у їхнього довірителя відсутні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
За первісним позовом.
01 січня 2009 року між Приватним підприємством „Компанія „Болена” (Постачальник) та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір поставки, згідно якого, Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Замовника товар, на підставі заявлених Замовником замовлень на постачання, а Замовник зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором (Т-1, а.с. 17-19).
Згідно умов п. 5.1 договору оплата здійснюється наступним чином: 50% вартості товарів сплачується під час направлення замовлення товарів; наступні 50% вартості товарів сплачуються після отримання товарів та підписання Акту прийому передачі товарів. П. 6.1 та 6.2 передбачено, що товар вважається переданим та переходить у власність Замовника після підписання сторонами Акту прийому -передачі. Прийом -передача проводиться за кількістю згідно накладної, за якістю -згідно із сертифікатом якості та іншою технічною документацією.
Позивач стверджує, що на виконання умов даного договору на 25 замовлень відповідача, які поступили з травня 2009 року по січень 2010 року (розгорнутий розрахунок заборгованості, Т-1, а.с. 70-75), п/п ОСОБА_1 було поставлено товару на загальну суму 146 021,10 коп., за який остання розрахувалась частково в сумі 103 935 грн., а відтак сума заборгованості за поставлені металопластикові конструкції становить 42 086,10 грн.
Про наявність вказаної заборгованості позивач також вказує на проведену 17.12.2009 року звірку взаєморозрахунків (Т-1, а.с. 8) та укладені сторонами 17.12.2009 року та 11.02.2010 року додаткові угоди №1 та №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року (Т-1, а.с. 9,10), якими за наслідками звірки взаєморозрахунків було зафіксовано наявну заборгованість та узгоджено графік її погашення.
Між тим, на неодноразові вимоги суду вміщені в ухвалах з розгляду даної справи, в підтвердження викладених обставин щодо виконання ним умов договору в частині поставки обумовленого товару у вказаний період у відповідності до положень договору поставки від 01.01.2009 року та у зв'язку з цим виникнення у відповідача заявленої до стягнення суми боргу за отриманий товар, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, зокрема в частині виконання ним п. 6.1. Договору
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
щодо поставки та отримання відповідачем обумовленого товару і такі в справі відсутні. Обґрунтовуючи причини невиконання вимог суду представник позивача вказав на втрату головним бухгалтером підприємства актів прийому передачі, накладних та інших документів за даним договором поставки. Проте, як вбачається з долучених до матеріалів справи пояснень головного бухгалтера від 01.09.2010 року така просила до відповідальності її не притягати, оскільки дані документи постарається знайти (Т-1, а.с. 145-146).
В ході судового розгляду відповідач та його уповноважений представник проти позовних вимог категорично заперечили з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов, додаткових поясненнях по суті спору з доданням підтверджуючих документів (Т-1 а.с. 37-42, Т-2 а.с. 1-25, 40-71) та стверджують, що відповідно до умов договору поставки від 01.01.2009 року за спірний період (на який покликається позивач) відповідачем було зроблено 18 замовлень на поставку продукції, які було повністю оплачено на загальну суму 103 935 грн., про що подано виписку з банку про проведення платежів та самі платіжні документи, решта замовлень, на які вказує позивач у своєму розрахунку з травня 2009 року по січень 2010 року, нею не замовлялись та не отримувались (контррозрахунок Т-2, а.с. 43-45). При цьому вказують, що факт отримання замовленого товару як це і передбачено договором оформлявся актами прийому передачі доставлених замовлень, між тим, такі акти в усіх випадках нею підписувались в одному екземплярі і залишались у представника позивача, який доставляв вантаж. Водночас зазначають, що показані позивачем в розгорнутому розрахунку дати замовлень, виготовлення продукції, відправки товару, отримання та проведених оплат явно не співпадають та не відповідають дійсності, в тому числі суперечать наданим подорожнім листам. Більше того подорожні листи взагалі не можуть служити доказами по даній справі, поза як не доводять факту доставки та отримання вантажу саме п/п ОСОБА_1, а тільки доставку в м. Мукачево, в той же час, як стверджує відповідачка, на даний час в місті біля 20 господарюючих суб'єктів здійснюють реалізацію металопластикових конструкцій, які виготовляє ПП „Компанія „Болена”.
Заперечує відповідач і доводи позивача щодо визнання нею заборгованості за договором за вказаний період, внаслідок підписання акту звірки від 17.12.2009 року про наявність боргу за даним договором поставки в сумі 4 743 Євро (що по курсу НБУ на час звіряння становить 55 019 грн.) та підписання у зв'язку з цим 17.12.2009 року та 11.02.2010 року додаткових угод №1 та №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року, якими за наслідками звірки взаєморозрахунків було зафіксовано наявну заборгованість та узгоджено графік погашення заборгованості. Як вбачається з пояснень п/п ОСОБА_1 в грудні 2009 року до неї в офіс прийшли 3 чоловіки спортивної тілобулови та представились юристами ПП „Компанія „Болена” та стали вимагати переоформлення на їх ім'я належного їй нерухомого майна, проте після заперечень та переговорів з керівництвом вони надали їй для підписання два екземпляри акту звірки розрахунків та додаткової угоди №1 до договору поставки від 01 січня 2009 року (без жодного розшифрування виникнення боргу, як зі сторони постачальника так і замовника) і після їх підписання усі ці документи забрали. За аналогічних обставин та причин було підписано і додаткову угоду №2 до договору поставки від 01 січня 2009 року (Т-2, а.с. 40-42).
Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
Згідно з ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. За змістом зазначеної норми процесуального закону, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: витребування судом документів; неподання таких документів позивачем; причини неподання витребуваних документів є неповажними; неможливість розгляду спору по суті заявлених вимог за відсутністю витребуваних документів; або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду, і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з позову предметом спору є вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений позивачем товар відповідно до договору поставки від 01.01.2009 року на замовлення відповідача з травня 2009 року по січень 2010 року. У ході судового розгляду відповідач підтвердив наявність правовідносин з виконання умов даного договору у спірний період, проте частину поставок та отримання товару (яка і становить заявлену суму боргу), категорично заперечує. Під час вирішення спору на неодноразові вимоги суду вміщені в ухвалах з розгляду даної справи, позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження викладених обставин щодо виконання ним умов договору в частині поставки та отримання обумовленого товару у вказаний період у відповідності до положень договору поставки від 01.01.2009 року та у зв'язку з цим виникнення у відповідача заявленої до стягнення суми боргу за отриманий товар, (зокрема в частині виконання ним п. 6.1. Договору щодо надання узгоджених сторонами актів прийому передачі товару, що засвідчує поставку та отримання відповідачем обумовленого товару за спірний період, який є належним та допустимим доказом такого факту та обумовлений договором).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
Наявні у матеріалах справи докази виконання договору поставки: не надають можливість дати правову оцінку спірним правовідносинам, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішити даний спір по суті заявлених вимог, акт звірки взаєморозрахунків та додаткові угоди до договору, на які також покликається заявник, не доводять факту виконання позивачем умов договору щодо фактичної поставки, отримання обумовленого товару відповідачем та виникнення у зв'язку з цим заявленої до стягнення заборгованості за спірний період, при цьому суд приймає також до уваги зазначені відповідачем заперечення по суті спору.
За таких обставин враховуючи вищенаведене, суть спору та заявлені позивачем вимоги, неможливість розгляду спору по суті заявлених вимог за відсутністю витребуваних документів (оскільки неможливо перевірити доводи та заперечення сторін, а тому вирішити спір по суті), первинний позов слід залишити без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд також бере до уваги пояснення головного бухгалтера ПП „Компанія „Болена” про можливість віднайдення втрачених документів, що забезпечить право позивача на звернення за захистом порушеного права в майбутньому на час наявності належних доказів даних позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первинним позовом покладаються на позивача.
По зустрічному позову.
Підставою для подання зустрічного позову в даній справі стало те, що в додаткових угодах №1 та №2 до договору поставки від 01.01.2009 року, сума боргу виражена у валюті Євро, що є, як стверджує заявник, порушенням законодавства України, зокрема положень ст.ст. 179, 189 ГК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, тому п/п ОСОБА_1 просить визнати недійсними додаткові угоди до договору поставки від 01.01.2009 року саме з цих правових підстав.
Оцінюючи обґрунтованість зустрічної вимоги п/п ОСОБА_1 та поданих сторонами доказів суд проаналізував наявність дійсних обставин справи, з якими закон пов'язує настання певних юридичних наслідків і встановив наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Частиною 2 ст. 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Частиною 2 ст. 533 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом. Статтею 3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю визначено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. За таких обставин чинне законодавство обмежує лише застосування іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.
Як вбачається з п.п. 1, 3 додаткової угоди №1 від 17.12.2009 року та п. 2 додаткової угоди №2 від 11.02.2010 року до договору поставки від 01.01.2009 року (Т-1, а.с. 9,10), які оскаржуються п/п ОСОБА_1, сторони зафіксували наявність боргу за вказаним договором поставки в грошовому еквіваленті в іноземній валюті - Євро, поряд з цим обумовили, що повернення боргу відбуватиметься в національній валюті відповідно до її офіційного курсу на день платежу.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.10.2010 року у справі № 18/60
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суть та предмет заявлених зустрічних вимог в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 526, 533, 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 43 32, 33, 34, 43, 49, 60, ч.1 п. 5 ст. 81, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Первісний позов залишити без розгляду.
2. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
В зв'язку складністю спору та виготовлення рішення, оголошенням в судовому засіданні 05.10.2010 року лише вступної і резолютивної частини, рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 11.10.2010 року.
Суддя В. Кривка