справа № 165/2809/23
провадження №2/165/100/24
05 березня 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
встановив:
11.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Вимоги обґрунтовує тим, що за судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022, позивач сплачує аліменти в користь ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини його заробітної плати на утримання трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що задовільняючи позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітні дітей суд врахував ту обставину, що неповнолітні діти проживали з матір'ю і перебували на її утриманні. Вказує, що на даний час змінилися обставини, а саме: 31 травня 2023 року мене повідомила служба у справах дітей виконкому Нововолинської міської ради про те, що через зловживання відповідачкою спиртними напоями та невідоме місце її перебування діти залишились без її опіки, тому виникла необхідність проживання меншого сина ОСОБА_7 з батьком. Вказує, що старші діти залишились проживати з батьками відповідачки, тобто з бабою та дідом по лінії матері. Наголошує, що із зміною місця проживання на ОСОБА_7 з 31.05.2023 він перестав перебувати на утриманні матері, і перебуває на утриманні позивача, який несе усі витрати, займається вихованням сина. Вважає, що за таких обставин, він не повинен сплачувати аліменти на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_7 . Просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів ОСОБА_1 за період з 31 травня 2023 року, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022 (справа№ 165/989/22).Також зазначає, що оскільки в добровільному порядку коштів на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 відповідачка йому не надає та не приймає участі в його утриманні, тому просить суд стягувати аліменти з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини її заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення до суду і до повноліття дитини.
16.10.2023 ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог (а.с.47), посилаючись на ту обставину, що малолітній син ОСОБА_7 з 13 вересня 2023 року проживає з матір'ю, тому просить звільнити від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів ОСОБА_1 за період з 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022 (справа№ 165/989/22) та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до 12 вересня 2023 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги в редакції 16.10.2023 підтримав, просив їх задоволити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві. Пояснив, що шлюб між сторонами було розірвано рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29.08.2022.Рішення щодо визначення місця проживання дітей в судовому порядку не вирішувалось, оскільки за домовленістю з позивачем визначено, що неповнолітні діти залишились проживати з матір'ю. Діти продовжували спілкуватись з батьком. Під час літніх канікул, син ОСОБА_7 виявив бажання деякий час побути з батьком та бабусею Перебування найменшого сина ОСОБА_7 у позивача були тимчасовими та нерегулярними. Найдовший період перебування ОСОБА_7 у позивача був з 02 червня 2023 року по 16 червня 2023 року на час знаходження ОСОБА_3 , на стаціонарному лікуванні з 05.06.2023 по 16.06.2023 у місті Луцьку. Зазначає, що ОСОБА_1 04.07.2023 звертався до ССД виконавчого комітету Нововолинської міської ради, де 07.07.2023 було здійснено обстеження умов проживання за результатами якого встановлено, що на момент візиту за адресою реєстрації баби дитини та батька наявні умови для перебування дитини. Однак вважає, що вказаний акт не є доказом основного місця проживання дитини, а лише тимчасове перебування. Наголосив, що судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 03.05.2023 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу). Вказує, що станом на 01.09.2023 заборгованість по аліментам становить 41285,41 грн. Вважає, що тимчасове перебування дитини з батьком не є визначенням їхнього постійного місця проживання саме з ним та не може бути підставою для припинення стягнення аліментів, які були присуджені рішенням суду на користь матері.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Юзефовича С.В., показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що від шлюбу, який рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29.08.2022 розірвано (а.с.8), у сторін є троє неповнолітніх дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.5-7).
Судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022 (а.с.9) присуджено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 , на користь стягувача ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 03 травня 2022 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Станом на 01.09.2023 борг зі сплати аліментів становив 41285,41 грн, що підтверджується довідкою Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 15.09.2023 №286 (а.с.38).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка проживає по сусідству із позивачем, показала, що малолітній ОСОБА_10 влітку 2023 року до вересня місяця проживав разом з батьком, ночував, харчувався. Свідок мала можливість спостерігати як дитина гралася на майданчику протягом літа. Також вказала, що позивач проживає в квартирі разом з матір'ю та племінницею.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка ствердила, що неповнолітній син сторін ОСОБА_7 проживав влітку 2023 року разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні допитана як свідок начальник ССД ОСОБА_11 показала, що з 11.04.2023 діти сторін перебувають на обліку в ССД з підстав ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків. У травні 2023 року ССД було обстежено умови проживання дітей сім'ї ОСОБА_12 , матері вдома не було, догляд за дітьми здійснювали батьки матері, яким не було відоме місцезнаходження матері неповнолітніх дітей. ССД повідомили батька про цей факт. Після чого ОСОБА_1 приїхав та забрав наймолодшого сина ОСОБА_7 , оскільки дід та баба погодились здійснювати догляд за старшими дітьми ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Зазначила, що за зверненням ОСОБА_15 в липні 2023 року було здійснено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , і встановлено зі слів ОСОБА_16 , що вже понад місяць малолітній ОСОБА_7 проживає з батьком. У жовтні 2023 року в порядку контролю у зв'язку з перебуванням дітей на обліку було здійснено візит за адресою: АДРЕСА_2 , під час візиту було з'ясовано, що з 13.09.2023 ОСОБА_7 проживає з матір'ю. Зі слів дітей встановлено, що з батьком діти не спілкуються, оскільки він до них не телефонує. Згідно з актом від 09.06.2023 в порядку контролю-перевірки було встановлено, що ОСОБА_7 перебував у батька встановлено 09.06.2023. Також ствердила, що питання щодо визначення місця проживання дитини не розглядалось, рішення з цього приводу не приймалось, звернень з цього приводу не було.
Відповідно до довідки КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної лікарні від 16.06.2023 №3462/1-18 (а.с.37) ОСОБА_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні з 05.06.2023 по 16.06.2023 року.
Як вбачається із акту обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 07 липня 2023 року, складеного ССД на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.07.2023 (а.с.11) Давид понад місяць проживає у батька ОСОБА_16 , у них склалися хороші та дружні стосунки. На момент візиту наявні умови для перебування дитини.
Згідно з характеристикою класного керівника та директора Нововолинського ліцею №! Нововолинської міської ради (а.с.39) Учень 4-В класу, ОСОБА_6 позитивно характеризується, мати ОСОБА_3 бере участь у навчанні і вихованні сина. Відвідує батьківські збори, забезпечує усе необхідне для розвитку і навчання хлопчика. Батько ОСОБА_1 з сім'єю не проживає, але цікавиться успіхами сина, з класним керівником виходить на зв'язок.
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітніх дітей сім' ї ОСОБА_12 від 24.10.2023, складеного ССД на підставі контролю за станом утримання дітей на умовах їх проживання (а.с.61) на момент візиту за дітьми ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 здійснювали догляд дідусь ОСОБА_20 , оскільки мати дітей ОСОБА_3 з вересня перебуває на роботі в Польщі. Також з'ясовано, що з 13 вересня 2023 року малолітній ОСОБА_10 проживає разом з матір'ю. зі слів дітей з батьком вони не спілкуються, оскільки ОСОБА_1 до них не телефонує.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.ч.1,3 ст.181 СК України).
У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до положень частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, змінилися обставини, що впливають, зокрема, на їх припинення, сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати звільнення від них.
Зазначені норми не визначають чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, звільнення від заборгованості, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Існування судового наказу від 03.06.2022 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на утримання неповнолітніх дітей повинно оцінюватись судом з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення, існування такого рішення не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні аліментів на користь того з батьків, з ким на час вирішення нового спору проживає дитина, оскільки керівним принципом у цьому випадку є дотримання найкращих інтересів дитини.
Отже, стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні суперечить положенням статті 181 СК України за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №596/826/21-ц.
Беручи до уваги досліджені в їх сукупності письмові докази та показання свідків, суд дійшов висновку, що неповнолітній ОСОБА_6 проживав разом з батьком в період з 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року. У цей період матір ОСОБА_3 участі в утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 не брала.
Аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (звільнення від сплати аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Вирішуючи спір у справі в частині позовних вимог про звільнення від сплати аліментів, суд виходить з того, що існують певні обставини, тобто фактичне проживання дитини з особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і настання цих обставин впливає на припинення для позивача сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина, тобто встановлений у процесі розгляду справи факт того, що протягом періоду з 31.05.2023 до 12.09.2023 позивач самостійно піклувався про неповнолітнього сина ОСОБА_7 та забезпечував його усім необхідним, тому постановляє рішення про звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів ОСОБА_1 за період з 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022 (справа №165/989/22).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 183 Сімейного Кодексу України передбачає, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав в період 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року з позивачем та фактично знаходився на його утриманні, всупереч ст.81 ЦПК України, належних доказів на підтвердження неможливості надавати матеріальну допомогу позивачу відповідач ОСОБА_21 суду не надала, позивачем також не надано доказів щодо підставності призначення суми аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, враховуючи вищезазначені обставини, беручи до уваги докази надані позивачем та відповідачем, зокрема доходи позивача ОСОБА_1 (а.с. 13), встановлені судом фактичні обставини, суд визначає до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову - 11 серпня 2023 року по 12 вересня 2023 року, що буде відповідати інтересам та потребам дитини, забезпечить їй право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд стягує ОСОБА_3 в дохід держави грн 60 коп. судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, також суд стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд також стягує ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу професійну допомогу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Керуючись ст. 12, ст. 13, ст.81, ст. 89, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 197 Сімейного кодексу України, - суд,
вирішив:
Позов задоволити частково.
Звільнити від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів ОСОБА_1 за період з 31 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Нововолинського міського суду Волинської області від 03.06.2022 (справа№ 165/989/22).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2023 року по 12 вересня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн понесених витрат на правничу професійну допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;
Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Головуючий підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК