Справа № 158/933/24
Провадження № 6/0158/20/24
27 березня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про примусове проникнення,-
Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення на територію та до нерухомого майна, що належить ТзОВ «ОЗЕРОАГРО», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення арештованого майна боржника ФГ «ГРАНД-АГРО 2019» відповідно до постанови приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника № 73159480 від 14.11.2023 року.
Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Д.В. перебуває зведене виконавче провадження № 73161883 щодо стягнення коштів з ФГ «Гранд-Агро 2019» на користь АТ «Агропросперіс Банк» та ТзОВ «Агротехніка».
Вказує, що в процесі виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження, постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Д.В. № 73159480 від 14.11.2023 року описано та арештовано майно боржника, а саме: трактор колісний К-701, заводський № 03-006494, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; борону дискову важку причіпну БДВП-4,2-01, 2021 року виготовлення, заводський № 3900; борону дискову важку причіпну БДВП-5,5 з катком 2018 року виготовлення, заводський №3636; агрегат комбінований передпосівний компактомат АКПК-6, 2019 року виготовлення, заводський № 121 та універсальний дисковий агрегат УДА -45-20, заводський № 6650, яке передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 .
Зазначає, що у зв'язку із подальшою реалізацією арештованого майна, необхідно здійснити його передачу до ДП «СЕТАМ» для зберігання та реалізації.
Посилаючись на те, що боржники у зведеному виконавчому провадженні перешкоджають приватному виконавцю у проведенні виконавчих дій щодо вилучення описаного та арештованого майна, просить надати дозвіл на примусове проникнення на територію та до нерухомого майна, що належить ТзОВ «ОЗЕРОАГРО», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення арештованого майна боржника ФГ «ГРАНД-АГРО 2019» відповідно до постанови приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника № 73159480 від 14.11.2023 року.
Приватний виконавець Таранко Д.В. в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Подання підтримує та просить його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Д.В. перебуває зведене виконавче провадження № 73161883, стягувачами у якому є - АТ «Агропросперіс Банк» та ТзОВ «Агротехніка»; боржниками - ФГ «Гранд-Агро 2019», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В процесі виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження, постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області № 73159480 від 14.11.2023 року описано та арештовано майно боржника, а саме: трактор колісний К-701, заводський № 03-006494, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; борону дискову важку причіпну БДВП-4,2-01, 2021 року виготовлення, заводський № 3900; борону дискову важку причіпну БДВП-5,5 з катком 2018 року виготовлення, заводський №3636; агрегат комбінований передпосівний компактомат АКПК-6, 2019 року виготовлення, заводський № 121 та універсальний дисковий агрегат УДА -45-20, заводський № 6650, яке передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (а.с.28).
З метою повного, своєчасного та фактичного здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 73161883 та вилучення описаного та арештованого майна боржника, відповідно до постанови № 73159480 від 14.11.2023 року, приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранком Д.В., було надіслано листи № 5778 від 19.12.2023 року; № 6027 від 28.12.2023 року; № 1225 від 23.01.2024 року; № 1468 від 08.02.2024 року; № 2312 від 16.02.2024 року та № 3327 від 21.03.2024 року, однак боржники щодо проведення виконавчих дій з приводу вилучення арештованого майно, однак вищевказані виконавчі дії не відбулись (а.с. 68-зворотня сторона - 73).
Згідно з п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
В силу ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до Конституції України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/41727/19-ц.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При розгляді подання приватного виконавця судом враховується позиції Європейського суду з прав людини згідно з якими, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення ЄСПЛ у справі "Глоба проти України", Заява № 15729/07, від 05 липня 2012 року).
З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем вживались всі необхідні дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання судових рішень Господарського суду Волинської області.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що боржники ухиляють від виконання судових рішень, про що свідчать акти приватного виконавця (а.с.63 зворотня сторона - 71), суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення подання приватного виконавця про примусове проникнення на територію підприємства, приватним виконавцем надано достатньо доказів, які свідчать про необхідність надання дозволу на примусове проникнення на територію підприємства як можливого способу виконання судового рішення.
Керуючись ст. 258-260, 439 ЦПК України, суд, -
Подання задовольнити.
Надати дозвіл на примусове проникнення на територію та до нерухомого майна, що належить ТзОВ «ОЗЕРОАГРО» (ЄДРПОУ 44959196, адреса: 45201, вул. Шевченка, 27, м. Ківерці Волинської області), що знаходиться за адресою: вул. М. Олексюка, 12Б, с. Озеро, Луцького району Волинської області, приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Таранку Дмитру Вікторовичу, представникам стягувачів, понятим, особам на техніці, які проводитимуть завантаження та транспортування арештованого майна боржника ФГ «ГРАНД-АГРО 2019» (ЄДРПОУ 42845682) відповідно до постанови приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника № 73159480 від 14.11.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ківерцівський районного суду Ю.Л. Сіліч