Справа №2-675/2010року
/ЗАОЧНЕ/
25 жовтня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
за участю прокурора - Гамери Н.В.,
представника органу опіки та піклування Снігурівської райдержадміністрації -
Олєксеєвої Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снігурівка Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
Встановив:
13 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо якого відповідачка материнських обов'язків тривалий час не виконує, матеріальним забезпеченням дитини та її вихованням не опікується.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала. Пояснила, що онуком опікується з квітня 2010 року, за тим, як мати його покинула на призволяще і поїхала у невідомому напрямку. Попередньо з боку відповідачки мало місце жорстоке поводження стосовно хлопчика за систематичного побиття та повна байдужість до виховання. Донька ОСОБА_3 - відповідачка по справі, дитину не утримує, не провідує. При цьому веде антисоціальний спосіб життя, бо палить, зловживає спиртними напоями, не працевлаштована і не має постійних джерел матеріального забезпечення, окрім виплат на дітей.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні письмові відомості. Судом за згоди позивачки ухвалено про розгляд справи у відсутність відповідачки у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
-відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с.Широке Снігурівського району Миколаївської області та мешканка за реєстрацією с.Нововасилівка Снігурівського району Миколаївської області (копія свідоцтва про народження на а.с.4, копія форми №1 паспортних даних і адресна довідка на 20,21) є матір”ю - одиначкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом №6 від 11 жовтня 2000 року у Книзі записів про народження Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, у якому запис відомостей про батька дитини зроблено по заяві матері (а.с.42).
-малолітня дитина проживає з бабусею ОСОБА_2 за обліковими даними виконкому Нововасилівської сільської ради (довідка №429 від 09 серпня 2010 року на а.с.6) та навчається у 5 класі Нововасилівської ЗОШ 1-111 ступенів відповідно довідки №120 від 09.08.2010 року (а.с.8). Належні умови проживання дитини встановлені актом обстеження матеріально-побутових умов життя, датованим 07 квітня 2010 року (а.с.7), за яким позивачка має будинок у приватній власності зі зручностями, необхідними меблями та побутовою технікою.
Відповідачка стосовно сина батьківських (материнських) обов'язків не виконує. Утримання дитини не провадить з квітня 2010 року, тобто понад півроку, доглядом та вихованням сина не займається. ОСОБА_3 зі слів позивачки (інші відомості відсутні) не має постійного місця проживання, не працює, зловживає спиртними напоями. Попередньо мати не дбала про забезпечення навчального процесу, засвоєння дитиною навчального матеріалу, а допускала жорстоке поводження, багаторазові побиття хлопчика.
Прийнятими мірами громадського впливу, а саме розгляду поведінки відповідачки на засіданні інспекції в справах неповнолітніх при Нововасилівській сільській раді і попередження про вид та ступінь відповідальності актами від 10 і 26 березня 2010 року належних позитивних результатів не досягнуто. Ставлення до своєї дитини відповідачка не тільки не змінила, але й покинула його на бабусю. Про таке підтвердили свідки ОСОБА_6 - дядько малолітнього, ОСОБА_7- завідувачка ФАП с.Нововасилівки, ОСОБА_8- вчитель Нововасилівської ЗОШ 1-111 ступенів та депутат сільської ради, які ствердили про фактичне невиконання батьківських обов'язків щодо сина відповідачкою по справі за антигромадської поведінки, а також підтвердили про встановлення факту безпідставного побиття матір»ю дев»ятирічного сина у березні 2010 року. Про таке свідчать документи дослідженого судом матеріалу №458 про відмову в порушенні кримінальної справи.
Заключенням органу опіки та піклування Снігурівської райдержадміністрації №66 від 04 жовтня 2010 року в інтересах хлопчика зроблено висновок про доцільність відібрання у відповідачки дитини без батьківських прав, про що представлено висновок за підписом голови комісії з питань захисту прав дитини при Снігурівській райдержадміністрації.
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідношення щодо захисту інтересів неповнолітньої дитини, що регулюються Сімейним Кодексом України. Звернення позивачки за захистом прав малолітньої дитини є обгрунтованим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст.150,180 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частина 4 ст.155 СК України передбачає, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом. Зокрема, п.2. ч.1 ст.164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З огляду на встановлені обставини справи, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, постільки мати негідно поводилась по відношенню до сина, понад півроку як його покинула і дотепер не цікавиться його долею, хоча має до такого можливість. Свідки підтвердили, що з відповідачкою проживає її менша донька в м.Миколаїв за відсутності даних про точну адресу, у жовтні 2010 року ОСОБА_3 приїздила в с.Нововасилівку, але сина не провідала. Постійно отримуючи кошти соціальної допомоги матері-одиначці, відповідачка грошей на забезпечення сина не направляє, його утримує бабуся з пенсії у 713грн.91коп. на місяць (довідка ПФУ Управління в Снігурівському районі від 09.08.2010 року за вих.№02-742 на а.с.15).
Частина 2 ст.166 СК України передбачає, що одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Згідно ст. 183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом. Суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню платежі на сина, постільки позбавлення батьківських прав не звільняє відповідачку від обов»язків. При визначені розміру аліментів, суд відповідно до вимог ст.182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, те, що ОСОБА_3 має ще й доньку 2008 року народження, та з врахуванням наведеного, приходить до висновку, що відповідачка зобов'язана утримувати дитину, тому з неї підлягають стягненню аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але розмір аліментів не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред'явлення позову 13 вересня 2010 року та до повноліття дитини.
За ч.4 ст.167 СК України, у разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та інші родичі.
В силу ст.60 ч.3 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.
За ст.244 СК України опікуном може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа, яка здатна до виховання дитини. При визначенні дитині опікуна враховуються особисті якості особи, здатність до виховання дитини, ставлення до неї. Суд приходить висновку не підтвердження обґрунтованості заяви позивачки про призначення її опікуном малолітнього онука, зважаючи на те, що нею не представлено необхідного пакету документів та відсутнє відповідне подання органу опіки та піклування.
В силу ст.88 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120грн.
Керуючись ст.ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с.Широке Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрованої проживаючої за адресою с.Нововасилівка Снігурівського району Миколаївської області, не працюючої, аліменти на користь опікуна на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 вересня 2010 року і до повноліття дитини.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави у розмірі 51 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120грн.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.